Вірування формуються на основі індивідуального досвіду, а також на основі інформації, яка надходить від зовнішніх джерел.
Вірування можуть бути поділені на дві групи. Першу групу складають абсолютні і відносні характеристики об' єкта вірування, що не мають оцінного характеру. До другої групи належать вірування, які носять оцінний характер.
Вірування (особливо другої групи) помітно впливають на ставлення, особливо на ту його складову, яка пов'язана зі знаннями про об'єкт.
Принципи систематично регулюють поведінку людей. Принципи знаходять втілення у стійких нормах поведінки, обмеженнях, табу, стійких формах реакції на явища, процеси і людей. Принципи формуються на основі системи цінностей, є стійкою формою прояву системи
42
цінностей і втіленням вірувань у вигляді певних стандартів поведінки. 4.2. Цінності та ціннісні орієнтації
Цінність - це властивість певного об'єкта задовольняти якусь потребу людини. Ця властивість віддзеркалюється в людській уяві як позитивна значущість даного об'єкта.
Структурується цінність у свідомості людини. З'являється бажання щось здійснити, тобто відбувається усвідомлення потреби. Після цього формується інтерес: оцінка соціальних предметів, явищ, дій і вчинків людей з точки зору можливості задоволення бажання. Потім з'являється мотив, що виступає як мета, яка сповіщає про те, що має бути, до чого слід прагнути і за допомогою яких засобів можна досягти бажаного, що сприймається вже як цінність. Отже, цінності людини формуються в процесі трудової мотивації на основі її потреб та інтересів. Так, потреба у професійному зростанні зумовлює інтерес до знань, які вже сприймаються працівником як цінність.
Цінність не завжди є тим, що реально необхідно людині. Багато що є для неї цінністю не через свої об'єктивні властивості та якості, а через визнання в цьому соціальному середовищі, в цій культурі, у цьому суспільстві. Індивід оцінює предмет, не співвідносячи його прямо і безпосередньо зі своїми потребами та інтересами, а пропускаючи оцінку крізь призму поширених у цьому суспільстві, в його культурі, свідомості різних соціальних груп ціннісних критеріїв, існуючих оцінок, уявлень про необхідне, справедливе, прекрасне, корисне. Ці уявлення, існуючи в ідеалі, у світоглядних принципах, моральних і правових оцінках, стереотипах буденної свідомості, виробляються суспільством, спільнотами, соціальними, етнічними, професійними та іншими групами. Вони пропонуються, а то і нав'язуються індивіду моделями соціальної поведінки, що зберігають, розвивають чи перетворюють систему суспільних відносин.
Існує велика кількість цінностей. Цінності вишиковуються в певну ієрархічну систему, яка має конкретний сенс і зміст. Розпізнавати і класифікувати цінності можна за різними критеріями: за об'єктивними характеристиками предметів та явищ, котрі виступають цінностями (матеріальні, духовні, соціальні); за суб'єктом, для якого вони є цінністю (індивід, група, колектив, суспільство, нація); за типом потреб та інтересів суб'єкта (моральні, економічні, політичні, релігійні, трудові).
Під трудовими цінностями слід розуміти значущість для суб'єкта праці, а також різних компонентів трудової діяльності, до яких суб'єкт визначає своє ставлення, оцінюючи їхню здатність задовольняти потреби суб'єкта. Їх можна класифікувати так:
- вітальні, тобто життєві (праця, добробут, відпочинок, здоров'я);
- демократичні (свобода слова, право на працю, соціальна спра-
43
ведливість, свобода вибору сфери реалізації своїх сил і здібностей);
- громадського визнання (соціальний статус, моральні та матеріальні винагороди, право участі у вирішенні громадських справ, відчуття власної гідності);
» следующая страница »
1 ... 22 23 24 25 26 2728 29 30 31 32 ... 156