У свою чергу задоволеність роботою впливає на продуктивність, абсентеїзм і плинність. Ранні уявлення щодо взаємозв'язку задоволеності і продуктивності могли бути сформульовані таким чином: "Щасливий працівник - продуктивний працівник". Однак дослідження показали, що коефіцієнт кореляції між задоволеністю і продуктивністю інколи не перевищує 0,14. Наприклад, продуктивність робітника- верстатника у більшому ступені визначається можливостями верстата, ніж рівнем задоволеності працею самого працівника. Аналогічно продуктивність брокера на біржі значною мірою визначається загальним
49
рухом на ринку цінних паперів. Водночас кореляція ефективності із задоволеністю краще простежується у службовців більш високого рівня. Взаємозв'язок між задоволеністю роботою та абсентеїзмом існує, але коефіцієнт кореляції в даному випадку невисокий - менше 0,4. Наприклад, можна бути цілком задоволеним своєю роботою, але із задоволенням брати відгули, щоб провести кілька днів на природі.
Менеджерам обов'язково слід знати, яким чином працівники можуть проявляти свою незадоволеність (рис. 4.6):
1) поведінка працівника вказує на те, що він має намір залишити організацію (сюди входять пошук нової роботи та звільнення);
2) боротьба - працівник проявляє активність і намагається конструктивно удосконалити умови праці (пропозиція різних удосконалень, обговорення проблем з керівниками, профспілкова робота);
3) лояльність - працівник пасивно, але оптимістично очікує удосконалення умов праці;
4) зневага - працівник пасивно дозволяє умовам праці погіршуватися (хронічний абсентеїзм, спізнення, лінощі, зростаюча кількість браку).
Рис. 4.6 - Основні форми прояву незадоволеності роботою |
Перший і четвертий варіанти поведінки негативно впливають на такі основні показники роботи з персоналом, як продуктивність, абсентеїзм і плинність. Водночас у випадку конструктивної поведінки працівники використовують можливості висловитися, що може сприяти зменшенню кількості неприємних ситуацій і забезпечить задовільні умови праці. У таких ситуаціях навіть за низької задоволеності роботою плинність невелика.
Гуманізація праці, зміна форм її організації спрямовані на збагачення змісту праці з метою підвищення задоволення нею. Кінцева мета гуманізації праці - пом' якшити суперечності між зростаючими
50
очікуваннями у сфері праці внаслідок зростання загального рівня освіти, розвитку засобів масової комунікації тощо і змістом виконуваної роботи. До мотиваторів, які визначають задоволеність роботою, відносять її зміст, можливість професійного зростання, використання інтелектуального потенціалу, автономність, можливість завершення роботи, визнання заслуг тощо (рис. 4.7).
Рис. 4.7 - Задоволеність роботою: основні мотиватори та напрямки підвищення |
Зацікавленість (захопленість) роботою - рівень ототожнення (ідентифікації) себе зі своєю роботою. Для захопленості роботою характерна наявність трьох аспектів: по-перше, наскільки суттєве місце займає робота в житті людини; по-друге, наскільки робота сама по собі цікавить людину; по-третє, наскільки людина ідентифікує свою особистість з виконуваною роботою.
Організаційні зобов,язання - орієнтація індивіда на організацію в межах ідентифікації себе з нею та почуття незалежності й відданості. Відданість організації складається з кількох основних положень: по-перше, член організації поділяє і робить своїми власними цілі організації та її цінності; по-друге, член організації намагається залишатися
» следующая страница »
1 ... 26 27 28 29 30 3132 33 34 35 36 ... 156