Економіка праці

-                            по-друге, структурні перетворення - частина організацій­ного процесу, яка стосується системи розподілу повноважень і відпо­відальності, координаційних та інтеграційних механізмів, розподілу на відділи, управлінської ієрархії, комітетів і ступенів централізації. Структурні перетворення - одна з найпоширеніших форм змін. Вони є реальною необхідністю під час перебігу інших значних змін в органі­зації. Такі зміни, зазвичай, впливають на людську компетентність, оскільки в організацію приходять нові люди, і система підпорядкова­ності зазнає певної реорганізації. Страх, що структурні зміни зруйну­ють прийняті в організації соціальні та владні відносини, часто стає причиною опору будь-яким нововведенням;

-                            по-третє, технологічні перетворення - стосуються змін процесу та графіка виконання планів, впровадження нового обладнання чи методів, зміни нормативів та власне характеру робіт. Як і структурні зміни, технологічні часто також руйнують соціальні стереотипи, спри-

239

чиняють перегляд завдань. Зміни в технології можуть потребувати модифікації структури та робочої сили;

-                           по-четверте, перетворення в кадрах передбачають модифі­кацію можливостей, установок, поведінки персоналу організації. Це може охоплювати технічну підготовку, підготовку до міжособистісного чи групового спілкування, мотивацію, лідерство, оцінку якості вико­нання робіт, підвищення кваліфікації керівного складу, формування груп, впровадження програм з підвищення задоволеності роботою і стану духу, якості трудового життя. Зміни в кадрах особливо складні, оскільки вони часто викликають страх через незадоволеність потреб. Тому керівник ніколи не може виходити з того, що об' єктивно вигідні зміни будуть позитивно сприйняті підлеглими. Щоб успішно провести зміни в штатному розкладі, їх необхідно скоординувати з іншими змі­нами. Питання координації є досить складним, воно передбачає наяв­ність процесного бачення управління змінами.

Програми організаційного розвитку являють собою сукупність принципів, методів, прийомів, форм організації господарської діяльності, які передбачають перетворення формальних і неформальних елементів організації для забезпечення функціонування і розвитку корпорації.

У ході реалізації програм організаційного розвитку слід до­тримуватись таких принципів:

-                          увага вищого керівництва (з цією метою визначається сту­пінь участі у процесі перетворень);

-                          координація процесу перетворень із звичайною діяльністю ком­панії з оптимальним розподілом обмежених ресурсів, у тому числі кадрів;

-                          узгодження різноспрямованих заходів для розв'язання комп­лексної проблеми перебудови;

-                          систематичне проведення змін, заходів для подолання опору й організації підтримки перетворень.

Виділяють три типи програм оновлення фірми:

1)                          раціоналізація і планування організаційних структур управління;

2)                           зміна людської поведінки;

3)                          розвиток організації.

Перший тип програм базується на економічному підході і спрямований на розв'язання таких завдань, як структурна реорганіза­ція або проектування системи управління запасами і т.п. При цьому використовуються раціональні аналітичні рішення, основані на еконо­мічному аналізі і методах дослідження операцій. Перевагою даного підходу є системність розгляду проблеми, а до недоліків слід віднести відсутність врахування деяких особливостей людської поведінки, на­приклад, опір змінам або зміна мотивації при якісній зміні системи управління.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 143 144 145 146 147 148149 150 151 152 153  ... 156