Економіка праці

3)                          принцип утилітаризму, або практицизму (співвідношення ви­трат і прибутків).

Означені принципи передбачають керуючим спосіб прямого розгляду якості вибраного рішення перед тим, як воно буде прийняте. Обґрунтовувати прийняте рішення у бізнесі, виходячи з усіх трьох принципів, не завжди можливо. Так, звільняючи працівників, менеджер будує своє рішення на основі принципу утилітаризму, інколи права, але не справедливості. Навпаки, залишаючи на підприємстві працівника, він поводиться так, реалізуючи своє уявлення про справедливість і до­тримання прав останнього, але поступається принципом утилітаризму.

Етику бізнесу поділяють на дві сфери:

1)                          макроетика - частина етики бізнесу, яка розглядає специ­фіку моральних відносин між макросуб'єктами соціальної та економіч­ної структури суспільства: як корпораціями, державою і суспільством у цілому, так і його частинами;

2)                          мікроетика - частина етики бізнесу, яка досліджує специ­фіку моральних відносин у самій корпорації, між корпорацією як суб'єктом моралі та її працівниками і власниками акцій.

На макрорівні виділяють два рівні: горизонтальний і вертикаль­ний. На горизонтальному розглядаються моральні відносини між суб'єк­тами, які мають однакові характеристики, а також між різними корпо­раціями. На вертикальному - моральні відносини між суб'єктами, які мають різні характеристики і властивості. До цього рівня відносять зв'язки, що виникають між корпораціями і державою, між корпораціями і суспільством у цілому, між корпораціями і навколишнім середовищем.

Основними складовими ділової репутації є:

-                             етика у відносинах із зовнішніми партнерами (виконання зо­бов'язань, відповідальність, кредитна історія, порядність, відкритість);

-                             етика у відносинах з внутрішніми партнерами (відповідаль­ність менеджерів перед акціонерами, фінансова прозорість бізнесу);

-                            репутація топ-менеджерів;

212

-                            ефективність менеджменту (рентабельність, зростання, ін­новації, міжнародні стандарти ведення бізнесу);

-                            якість продукції;

-                             ставлення до персоналу, розвиток соціальної інфраструктури. Найбільш поширеними порушеннями етичних норм бізнесу,

які складно припинити в рамках чинного законодавства, є такі: промис­лове шпигунство; маніпулювання інформацією; переманювання кад­рів; випуск продукції низької якості; нечесна реклама; завищення цін і картельні змови; недостовірна інформація у звітності; ухилення від сплати податків у повному обсязі; штучні обмеження ділової практики.

14.2. Поняття і світовий досвід соціальної відпові­дальності

Соціальна відповідальність - це обов'язок відповідати за со­ціальні зобов'язання, реалізація яких сприяє поліпшенню умов праці, відпочинку й побуту членів трудового колективу. Соціальні зобов'я­зання реалізуються через набір певних процедур, які в сукупності ви­значають зміст соціальної діяльності підприємства.

Концепція корпоративної соціальної відповідальності була запро­понована К. Девісом у 1975 р. Вона охоплює п'ять ключових положень:

 

« Содержание


 ...  131  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я