Економіка праці

5)                          поліпшенню соціально-психологічного клімату в робочих групах, структурних підрозділах, організації в цілому;

6)                           зниженню опору організаційним змінам та впровадженню

новацій;

7)                          підвищенню відповідальності щодо впливу діяльності органі­зації на зовнішнє середовище та посиленню зворотного зв'язку з ним.

Кожен керівник працює у своєму "комунікативному просторі", який має специфічну конфігурацію контактів. Для того щоб краще зро­зуміти цей феномен, важливо проаналізувати, які комунікації є осново­положними, як вони утворюються спонтанно і як впорядковуються. Це можна відстежити через ті переваги, які є основою вибору комуніка­тивної поведінки. Важливо мати уявлення про типи керівників, які організують своє спілкування з підлеглими різними способами, а та­кож їхні можливі помилки у спілкуванні з вищим керівництвом.

Якщо вища адміністрація організації орієнтована на постійні зміни, то їй необхідно розробити таку організацію "комунікативного простору", щоб органічно могли сполучатися стійкість і динамізм, ке­рованість і спонтанність, новий і попередній досвід. "Комунікативний простір" керівника і виявляється тим середовищем, в якому формується така двоєдність. З одного боку, організаційна поведінка працівників може бути орієнтована на пошук, ініціативи, новаторство (конструк­торський і технічний відділи, служби маркетингу, відділи продажів), з іншого - на стримування новацій (фінансова служба, бухгалтерія, від­діл постачання).

Кожен керівник може опинитися в ситуації, коли порушуються його комунікативні зв'язки з підлеглими - виникають комунікативні психологічні бар'єри. Це відбувається з таких причин:

1.                          Індивідуально-психологічне сприйняття інформації, що усклад­нює її засвоєння (інформація перенасичена, незрозуміла, суперечлива, недостатня, надходить від неавторитетного джерела, спізнюється, по­требує перевірки, перекручує факти, може зумовити конфлікт, потре­бує узгодження і т.д.).

2.                           Соціально-психологічне коригування інформації, особливо у підрозділах і між ними, коли там складається несприятлива для ро­боти обстановка (затримка інформації, її зумисне перекручування, іг­норування її взагалі, "запуск" небажаної інформації, циркуляція чуток

184

і спростувань, з'ясування стосунків замість роботи).

3.                          Організаційно-психологічне розладнання каналів передачі інформації (ефект "зіпсованого телефону", де виникають непорозуміння, наділення повідомлень новим змістом, скорочення обсягу повідомлення або надання йому іншого змісту).

4.                          Вербально-психологічна форма звернення, за якої висловлене або блокує розуміння інформації, або провокує її перекручування.

Усі ці бар'єри й утворюють зону некерованості в "комунікатив­ному просторі" фірми (рис. 12.14).

Рис. 12.14 - Основні причини появи комунікативних бар'єрів і зони некерованості у "комунікативному просторі" організації

Комунікативні акти у поведінці керівника можуть бути реалізо­вані через усні і письмові форми спілкування, безпосередньо у живому спілкуванні або опосередковано (телефон, факс, селектор, локальні ком-

185

п'ютерні мережі), в офіційних або неофіційних способах контакту. Вибір більш привабливих актів комунікативної поведінки залежить від ситуації, ділових стосунків, диспозицій, психологічних типів особис­тості, індивідуально-особистісних характеристик. У підсумку характер комунікацій визначається вибором форми спілкування, засобу повідом­лення і способу контакту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 107 108 109 110 111 112113 114 115 116 117  ... 156