Побудована на підвалинах рабства, Римська держава існувала за його рахунок, і як тільки рабство почало зникати, поступаючись прогресивнішим соціально-економічним відносинам, вона була приречена на загибель, оскільки до нових умов пристосуватися не могла.
Вплив римського права на розвиток правових систем світу. Римська держава залишила надзвичайно глибокий слід в історії розвитку народів Європи й світу, їх державності, права, культури, мистецтва, архітектури, історії тощо. Римляни дали людству численні зразки іноді доведених до досконалості ланок державного механізму, розвиненої політичної системи тощо. Багато державних термінів, понять, інститутів, введених римлянами, використовували наступні покоління. І хоч падіння Західної Римської імперії супроводжувалось руйнуванням продуктивних сил, економічної інтеграції, зовнішньої та внутрішньої торгівлі, занепадом культури, проте саме в цій державі було закладено основи нового, прогресивнішого суспільства — феодального.
Велике значення в загальному розвитку юриспруденції мало й римське право. Проте одна його частина — право публічне — фактично не пережило Римської держави. Збереглися тільки окремі його інститути, окремі поняття — сенат, консул, імператор, окремі положення в галузі злочинів і покарань, організації та діяльності державних органів, судів тощо, застосовувані в державотворчій і законодавчій практиці держав пізніших часів.
Водночас римське приватне право пережило Римську державу і мало величезний вплив на розвиток наступних правових систем — Середньовіччя, Нового і Новітнього часів. Це була найдосконаліша система права, що ґрунтувалася на приватній власності. До логічних меж можливого в ньому були розроблені засади найбільшої свободи господарського самовизначення, приватної власності, її правового забезпечення.
Поряд з правом власності юридично майже досконалу, технічну і чітко розроблену регламентацію набули зобов'язальні відносини, зокрема ті, що виникали з договорів. Розробкою вчення про договори римські юристи повністю задовольнили потреби зростаючого торговельного і взагалі ділового обігу. Тому вчення про договори багато в чому зберегло своє значення і до сьогодні.
Право приватної власності знайшло логічне завершення у спадковому праві. В ньому були детально регламентовані умови спадкування за законом і за заповітом, чітко проводився принцип свободи заповітних розпоряджень з деякими обмеженнями на користь найближчих родичів.
Після падіння Риму римське приватне право зберігало свою чинність, оскільки колишні римські громадяни продовжували вже в новостворених державах залишатися під дією римського права. Серед римського населення поселялися і варвари, які хоч і мали своє право, але не таке досконале, і воно зазнавало впливу більш розвиненого римського права. У "варварських" державах почали з'являтися нові законодавчі обробки римського права, зокрема "Римські закони вестготів", або "Вестготський збірник" короля Аларіха II (506 р.), згодом — "Бургундський збірник римського права" (VI ст.), "Е&сіит Тhеоdоriсі" (VI ст.) В Остготській державі та ін.
Рецепція римського права. В ХІ—ХІІ ст. В Західній Європі розвиваються внутрішня і зовнішня торгівля, товарно-грошове господарство, зростає значення міст. Розвиток продуктивних сил вимагав гнучкої, розвиненої, пристосованої до нових умов правової системи, значно розвиненішої, ніж консервативне і бідне за змістом феодальне право. Виходом з цієї ситуації стало одне з найсвоєрідніших явищ людської державно-правової історії — рецепція, тобто відновлення дії римського права (передусім приватного). Рецепцію ще розуміють як запозичення однією чи кількома державами більш розвиненого права іншої держави. Отже, починаючи з XII ст. Рецепцію римського права в Європі зумовили насамперед розвиток промисловості й торгівлі, приватної власності загалом, зародження капіталістичних відносин, що потребувало їх юридичної регламентації, правового забезпечення. Римське право з його високими досягненнями в галузі юридичної техніки, з точністю і чіткістю визначень, формулювань, логічною послідовністю викладу в поєднанні з дохідливими практичними висновками якнайліпше відповідало новим вимогам. Воно стало незаперечним авторитетом у регулюванні нових правовідносин, оскільки в умовах феодальної роздробленості численні суперечливі, дріб'язкові, сугубо місцеві норми звичаєвого феодального права не відповідали економічним вимогам розвитку суспільства.
» следующая страница »
1 ... 191 192 193 194 195 196197 198 199 200 201 ... 215