На початку xix ст. Роль фондових бірж в економіці зростає, що обумовлюється первісним нагромадженням капіталу. Промислова революція сприяла інтенсивному зростанню суспільного виробництва, яке випереджало зростання споживання, а отже, було джерелом нагромадження великих фінансових коштів. Свою частку у розвиток фондового ринку вніс і розвиток організаційних форм суспільного виробництва у вигляді промислових корпорацій та акціонерних банків. Фондовий ринок не лише став наслідком розвитку економіки, а й вплинув на цей розвиток, оптимізуючи господарські структури. Вільна конкуренція на фондових біржах забезпечувала перелив грошових активів у галузі, які їх потребували.
Наприкінці xix ст. Поряд з концентрацією фінансових коштів у великих фінансових і виробничих інститутах, із розвитком державно-монополістичної системи управління економікою змінюється фондовий ринок. Кількісні зміни вплинули на якість обертання цінних паперів. Фондовий ринок удосконалюється, що, однак, не рятує його від злетів і падінь. В історію фондової біржі xix ст. Увійшли кризи 1869, 1873, 1895 рр., а xx ст. - кризи 1929-1933рр., 1987р., 1998р.
Громадянська війна xix ст. Сша викликала велику хвилю спекуляцій цінними паперами та золотом. Пік спекулятивних операцій золотом відносять до 1869 року. "gold room" пропонувала золото по ціні котирування 130. П'ятниця 24 вересня 1869 року назавжди залишиться відомою як "чорна п'ятниця". Ціна золота поступово зростала з до 162, але згодом прийшла звістка, що уряд почав продавати золото. Це викликало неймовірний хаос на біржі, брокери робили спроби продати куплене золото. При закритті ринку ціна золота була 135, а результатом "чорної пятниці" стали масові банкрутства. В 1869 році на nyse було зареєстровано лише 145 емісій акцій і 162 емісії облігацій.
В 1873р. Нью-йоркська фондова біржа закрилась. Причиною цього стало банкрутство "jay cooke and company" засновника залізничної компанії "northern pacific". Паніка охопила уолт-стрит, і біржа була закрита протягом 12 днів. Збанкрутіло 57 членів біржі і декілька важливих банків. Біржова справа переживала депресію протягом кількох років. На біржах з'являлись нові спекулянти, до яких відносили дж.пірпонта моргана і його фірму, яка стала найбільш потужною на уол-стрит; джекоба х.шиффа з "kuhn, loeb and company"; рокфелера і його компанію "standart oil trust" та інш. З ростом значення промислових монополістичних об'єднань розвивається і їх спекулятивна активність, але ця перша спекулятивна хвиля закінчилась панікою 1893 року. Чверть залізничних шляхів опинилася в судах в справа неспроможних боржників. В їх число потрапили такі гіганти як "union pacific", "santa fe", "northern pacific", "reading".
Найшвидшими темпами фондовий ринок розвивався в сша. Тоді як європейські підприємці для збереження своїх коштів користувалися банківськими послугами, у сша потік грошей спрямовувався не в банки, а на фондові біржі. Відтак фондовий ринок сша випередив у своєму розвитку ринки інші країни і саме тут почав складатися сучасний механізм фондових операцій.
Переломним етапом в розвитку капіталістичної економіки стала світова економічна криза 1929-1933 років. Однією з причин спаду в світовій економіці, при якому скорочення виробництва досягло 50 %, а рівень безробіття сягав 30 %, був крах на фондовому ринку сша. Попередником кризи було колосальне зростання фіктивного капіталу, відрив курсу вартості акцій від їх балансової вартості. В 1929р. 62 % всіх нових емісій цінних паперів припадало на акції в порівнянні з 15 % в 1921р. Коли курси акцій у своєму нестримному зростанні наблизилися до критичної межі і їхній відрив від номіналу став надто великим, почався "несподіваний" колапс, стрімке падіння курсу. Його прискорили біржові спекулянти, котрі відразу ж стали продавати акції, щоб розрахуватися з кредиторами, які вимагали повернення боргів. Таким чином, різке звуження фіктивного капіталу призвело до неплатежів та масових банкрутств. 29 жовтня 1929р. Котировки нью-йоркської фондової біржі знизились близько на 36 %. Середній курс акцій промислових компаній за індексом dow jones знизився на 89 % - з 386 до 41. Вартість зареєстрованих компаній на біржі упала з 89,7 млрд дол. До 15,6 млрд дол. Курси акцій провідних компаній знизились: "rca" - у 33 рази (з 115 до 3); "крайслер" - у 27 раз; "дженерал моторз" - у 80 разів; "дженерар електрик" - у 11 раз; "u.s.steel" - з 262 до 21; "at&t" - з 310 до 70; "new york central" - з 256 до 9. [1] наслідком кризи в сша стала жорстка та ефективна система державного регулювання ринку цінних паперів. У кілька разів було збільшено державні фінансові вкладення, запроваджено обов'язковий мінімум заробітної плати, посилено урядовий контроль за банківською та підприємницькою діяльністю. Після кризи загальна кількість бірж скоротилась, а в деяких країнах залишилось по одній фондовій біржі. У багатьох країнах було створено державні органи контролю та економічного регулювання обігу цінних паперів, запроваджена система обов'язкової реєстрації останніх. Було встановлено обмеження коливань котирування, державне страхування вкладів, законодавчо захищено інтереси дрібних вкладників. Опіка держави над фондовим ринком дала відчутні результати.
» следующая страница »
1 ... 245 246 247 248 249 250251 252 253 254 255 ... 293