Актуальність дослідження. Одними з найважливіших і складних завдань державних фінансів у кожній країні є ефективна організація відносин всередині бюджетної системи, а саме між бюджетом центрального уряду і бюджетами органів місцевого самоврядування; проведення перерозподілу бюджетних ресурсів, зумовленого об'єктивними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку окремих територій; здійснення конституційних гарантій населенню незалежно від місця його проживання.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням міжбюджетних відносин присвячено чимало праць відомих вчених, зокрема с.а. буковинського, о.д. василика, с.і. юрія, о.п. кириленко та інших. Однак слід зазначити, що багато теоретичних проблем потребують і сьогодні подальшого дослідження у зв'язку з проведенням в україні реформи бюджетної системи, а також практичним застосуванням і вдосконаленням нових підходів у розподілі бюджетних трансфертів і плануванні бюджетних доходів, видатків запропонованих протягом останніх років.
Метою статті є вивчення глибинних проблем процесу регулювання коштів для вироблення оптимальної моделі розвитку, ліквідації соціальної напруженості й підвищення економічної доцільності існуючого способу бюджетного перерозподілу коштів.
Виклад основного матеріалу. Міжбюджетні відносини - це відносини між державою, автономною республікою крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених конституцією україни та законами україни.
Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами україни за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень [1, с. 47].
На практиці через трансфертну політику забезпечується:
- Компенсація бюджетам нижчого рівня витрат на організацію заходів загальнонаціонального значення, вартість яких перевищує бюджетні можливості місцевого органу влади;
- Сприяння розв'язанню проблем, зумовлених особливостями бюджетної сфери та нерівномірністю в мобілізації доходів бюджету;
- Сприяння вирішенню соціальних проблем, пов'язаних зі специфікою розвитку регіонів, економічною спроможністю окремих територій;
- Підтримка і заохочення місцевих органів влади до проведення адміністративних чи політичних реформ [2, с. 226].
Трансфертна політика повинна базуватися на прозорих правових нормах і стабільних формулах розподілу ресурсів, передбачаючи стимули для пошуку додаткових власних джерел доходів бюджету та скорочення витрат.
|
% 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0 |
Основні тенденції трансфертної політики в україні характеризує рисунок 1.
|
|
|
45,6 |
49,0 |
|
34,8 |
38,3 |
|
|
|
-- ♦ - |
- ♦----- |
--------- |
- ♦ |
|
28,6 |
26,4 |
23,0 |
22,4 |
|
|
|
2002 |
|
2003 |
|
2004 |
|
2005 роки |
-частка власних і закріплених доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті україни
-частка трансфертів з державного бюджету у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів
Рис. 1. Динаміка показників часток місцевих бюджетів у зведеному бюджеті україни і трансфертів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів
» следующая страница »
1 ... 250 251 252 253 254 255256 257 258 259 260 ... 293