Політична економія

організацію та управління виробництвом, реалізацію продукту тощо.

Привласнення (розпредметнення-опредметнення) виробничих відносин є не лише процесом діяльного оволодіння ними, а й про­цесом їх створення у заданих рівнем розвитку продуктивних сил межах: кожен новий ступінь розвитку продуктивних сил вна­слідок діяльного оволодіння ними виробниками породжує нові, розвинутіші виробничі відносини. У свою чергу, розпредметнен- ня-опредметнення виробничих відносин тотожне розвитку сутніс­них сил людини, тому суб'єкти розвинутіших економічних відно­син є розвиненішими людьми, що й означає розвиток сутнісних сил людини.

Вторинне привласнення через сукупність соціально-еконо­мічних відносин відіграє особливу роль у розвитку сутнісних сил людини, що відбувається як саморозвиток або розвиток під тис­ком сторонніх сил. Основою саморозвитку людини є суспільний спосіб виробництва, який ґрунтується на єдності праці і власнос­ті на засоби виробництва. За таких умов розвиток сутнісних сил виробника є його саморозвитком. За відсутності такої єдності безпосередній виробник не буде суб'єктом процесу розпредмет- нення-опредметнення як власного процесу: він виконує роль, обумовлену власником засобів виробництва, його розвиток — наслідок реалізації чужої волі. Уся історія розвитку суспільства з моменту відокремлення власності від праці свідчить про праг­нення людей до відновлення принципу єдності праці і власності, економічний зміст якого полягає в єдності первинного і вторин­ного привласнення. Про це свідчить заперечення рабовласництва феодальною власністю, феодальної — капіталістичною приват­ною, а капіталістичної приватної — спочатку спільно-приватною акціонерною, а далі — індивідуально-суспільною (інтелектуаль­ною) власністю. Поступове набуття виробництвом якостей роз- предметнення-опредметнення продуктів інтелектуальної діяль­ності є еволюційно-революційним шляхом переходу суспільства У посткапіталістичне (постіндустріальне), інформаційне сус­пільство.

Отже, головною функцією закону власності як стійкого при- чинно-наслідкового зв'язку «потреба — привласнення» є функція саморозвитку сутнісних сил людини, а отже, саморозвитку людс­тва, суспільства загалом. Цю функцію закон власності здійснює не безпосередньо, а через систему економічних законів відносин первинного і вторинного привласнення. Крім того, загальний за­кон власності є не лише глибинним спонукальним мотивом будь- якої діяльності людей — він визначає внутрішню логіку історич­ного процесу розвитку виробництва і притаманних йому відносин Привласнення, тобто вся економічна діяльність людей підпоряд­кована економічному закону власності.

Сутність і класифікація типів, видів і форм власності

Сутність типів, видів і форм власності. З'ясування змісту по­нять «тип», «вид» та «форма» власності є шляхом сходження від абстрактного до конкретного в пізнанні відносин власності як ці­лісної системи.

Тип власності — якісно особлива сутність відносин належності, володіння, розпоряджання та використання об'єктів власності, яка визначається якіс­но особливим суб'єктом власності.

Наприклад, сутнісна особливість спільного типу власності поля­гає в тому, що її об'єкти є однаковою належністю кожного з її суб'єк­тів. Це означає, що об'єкти спільної власності в жодній долі (частці) не можуть бути розподілені між її суб'єктами, а тому жодна частка спільної власності не може бути власністю окремого суб'єкта, тобто приватною власністю. Спільна належність об'єктів спільної влас­ності означає, що кожний її суб'єкт є рівним з іншими у відносинах володіння, розпоряджання та використання її об'єктів.

Особливість приватного типу власності полягає в тому, що умо­ви виробництва є належністю окремого індивіда, який безпосеред­ньо розпоряджається ними, реалізує своє волевиявлення (верховне розпоряджання). Цей індивід монополізує належні йому засоби виробництва та інші об'єкти, розпоряджається ними зі своєї волі та у власних інтересах і тим самим відокремлює їх від волі сус­пільства. Монополізованими є також об'єкти власності, що нале­жать певним групам людей, тому різні види та форми групової власності сприймаються суспільством як приватна власність.

 

« Содержание


 ...  62  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я