Сутність, функції та особливості світового ринку
Сутність світового ринку. Світовий ринок є породженням МПП, формування якого було започатковане у рабовласницькому суспільстві внаслідок зорієнтованості частини національного ринку на іноземних купців. Тодішній світовий ринок був внутріконтинентальним, а за соціально-економічним змістом — ремісничо- рабовласницьким.
У примітивних формах він існував і у феодальну епоху. Це було спричинене нерозвинутістю у багатьох країнах суспільного поділу праці, товарного виробництва, що унеможливлювало встановлення постійних торговельних зв'язків між ними. Проте саме
у феодальному суспільстві давній внутріконтинентальний ринок товарів, який за соціально-економічним змістом був ремісничо- феодальним, переріс у міжконтинентальний. Значно розширився він в епоху Великих географічних відкриттів.
Перетворення простого товарного виробництва на капіталістичне супроводжувалося розвитком загального (між галузями національного господарства), часткового (в межах галузей виробництва товарів) і одиничного (в межах виробництва окремого товару) суспільних поділів праці. Саме поглиблення суспільного поділу праці стало основою розвитку товарного виробництва, обміну товарів, формування національного ринку. На основі поглиблення спеціалізації виробництва між окремими країнами національні ринки доповнювалися міжнародним товарообміном, що засвідчило новий рівень розвитку світового ринку.
Світовий ринок, який ґрунтується на міжнародній виробничій спеціалізації країн, є економічною сферою, функціонування якої забезпечує розширене відтворення в національних господарствах шляхом заміни продукції, виробленої в одних країнах, продукцією, виробленою в інших країнах. Отже, обмін товарів на світовому ринку забезпечує безперервність розширеного відтворення країн. Ринкові зв'язки між товаровиробниками різних країн, здійснюючись через обмін товарів, розширюються з подальшим суспільним поділом праці, збільшенням масштабів виробництва.
Особлива роль у формуванні й розвитку національних ринків, а згодом і світового міжконтинентального ринку належить великій капіталістичній промисловості. Внаслідок промислового перевороту, який відбувся у Великобританії в останній третині XVIII — на початку XIX ст., а протягом XIX ст. в інших країнах Європи і СІЛА, виробництво товарів зосередилось на великих підприємствах, матеріально-технологічною базою яких був машинний спосіб виробництва. Це зумовило швидке зростання продуктивності праці, збільшення виробництва товарів, прискорило утворення світового капіталістичного ринку. Саме на основі капіталістичного машинного (індустріального) виробництва світовий ринок сформувався як широкий, регулярний, всебічно розвинутий міжнародний товарообмін, передумовою якого є постійне і масове виробництво товарів для продажу за межами національних економік. Остаточне становлення світового ринку відбулося на рубежі XIX—XX ст., коли в економічно наймогутніших країнах виробництво товарів на експорт досягло високого рівня.
Світовий ринок — форма організації економічних відносин продажу і купівлі (відчуження-привласнення) товарів між державами, юридичними і фізичними особами країн світу, що регулюються притаманними товарно-грошовим відносинам економічними законами (законами вартості, попиту, пропозиції, конкуренції тощо), а також міждержавними угодами та наддержавними міжнародними організаціями.
Отже, світовий ринок є товарно-грошовими відносинами між країнами з різним рівнем соціально-економічного розвитку,
пов'язаних між собою участю в МПП та спеціалізацією виробництва. До суб'єктів цих відносин належать виробничі, транспортні, торговельні, кредитні, фінансові, валютні та інші структури світового господарства, його державні та міждержавні органи та організації.
» следующая страница »
1 ... 400 401 402 403 404 405406 407 408 409 410 ... 452