— законодавче гарантування іноземним інвесторам безпеки їх вкладень. Інвестор має бути впевненим, що його кошти будуть повернуті з відсотками, а майно і капітали не будуть націоналізовані тощо;
— диференціювання податкових та інших пільг для іноземних інвесторів з урахуванням пріоритетів розвитку економіки;
— створення необхідних умов іноземним інвесторам для конвертації національної валюти у «тверду» (за офіційним курсом Національного банку).
Необхідними умовами стимулювання іноземних інвестицій є політична стабільність і стабільність законодавчої бази. Ці умови особливо важливі для перехідної економіки, коли вона ще далека від стабілізації, ринкові інститути тільки формуються, а суспільна свідомість убачає в іноземних інвестиціях економічну інтервенцію з метою перетворення країни на сировинний придаток ви- сокорозвинутих країн.
Водночас помилково перебільшувати значення іноземних інвестицій, оскільки вони не можуть бути визначальним чинником економічного зростання країни. Як свідчить досвід багатьох країн, передусім Японії, головним чинником є внутрішні засоби і ресурси.
Залучення іноземних інвестицій, інтернаціоналізація виробництва передбачають вихід України на світовий ринок із продукцією національного виробника та імпорт певних товарів з інших країн.
Вільні економічні зони. Одним із напрямів інтеграції України у світове господарство є формування на її території вільних економічних зон (ВЕЗ). Їх створення пов'язане з розвитком системи світового господарства, а сутність полягає в залученні певної території до системи міжнародних економічних відносин. На якому б рівні економічного розвитку ця територія не була (в Україні — здебільшого території з несприятливими соціально-економічними умовами), вона може бути місцем вкладення іноземного капіталу.
вільна економічна зона — форма організації господарської діяльності на певній географічно обмеженій, наділеній особливим юридичним статусом державній території, в межах якої встановлюють пільгові економічні умови і стимули для іноземних та вітчизняних інвесторів і виробників.
Метою створення ВЕЗ є залучення іноземного і місцевого капіталів для прискореного соціально-економічного розвитку регіонів, організації виробництва з високою конкурентоспроможністю продукції на зовнішньому ринку. Функціонування їх сприяє здійсненню структурної перебудови економіки, залученню передових технологій, ноу-хау, кардинальному поліпшенню матеріальної бази виробництва, створенню робочих місць і забезпеченню зайнятості, впровадженню нових форм та методів організації праці і технологій, діяльності наукових центрів, вирішенню екологічних проблем.
Сьогодні в науковій літературі виокремлюють майже ЗО різновидів ВЕЗ. Така багатоманітність ВЕЗ пов'язана із чинниками, що впливають на їх виникнення і розвиток (місце розташування, наявність преференційних прав, національні особливості та ін.).
Найпоширенішими з них є: зони вільної торгівлі, експортно- виробничі зони, науково-технологічні зони, сервісні зони. Кожна з цих зон має свої особливості.
Зона вільної торгівлі. Це одна з найпоширеніших ВЕЗ. Вона займає значні частини території морського порту, аеропорту або розміщена недалеко біля них і винесена за межі національного митного простору. В таких зонах здійснюються операції, пов'язані зі складуванням, збереженням, упаковкою, маркуванням та ін. У зонах вільної торгівлі передбачається можливість показу товарів у виставкових центрах з метою їх подальшої реалізації. При цьому продукція реалізується в основному оптом.
Експортно-виробничі зони. Вони з'явились наприкінці 50-х років XX ст., коли виникла ідея безмитного режиму зовнішньоторговельної діяльності, характерної для ВЕЗ, з метою заохочення промислового виробництва в окремих країнах. Механізм функціонування їх полягає у тому, що певні види продукції (машини, обладнання, матеріали) імпортуються на територію даної країни, яка розташована біля міжнародних портів, без митного контролю. Продукція, що надійшла, піддається обробці, а потім експортуєть-
» следующая страница »
1 ... 397 398 399 400 401 402403 404 405 406 407 ... 452