Соціальна функція. Головне її завдання у диференціації світовим ринком суб'єктів міжнародних економічних відносин, наданні кращих можливостей державам щодо досягнення соціальної справедливості у межах національного господарства, долу- ченні до світових соціально-економічних надбань, що неможливе в умовах автаркії (замкнуте господарство в межах окремої країни, спрямоване на обмеження імпорту і стимулювання експорту товарів).
Світовий ринок функціонує на засадах свободи економічної діяльності суб'єктів міжнародних економічних відносин; договірних відносин між ними; конкуренції та відкритості економіки; використання з урахуванням певних умов і обмежень світових цін. Під впливом НТР конкурентна боротьба між країнами набуває нових форм і методів. Зокрема, в останні роки корпоративний капітал переносить центр конкурентної боротьби із цінової сфери у таку площину, як новизна, технічний рівень і якість виробів, поліпшення їх технічного обслуговування. Нові науково-технічні розробки корпорації використовують як один із вирішальних чинників конкурентної боротьби за зовнішній ринок, оскільки на сучасному ринку перемагають виробники, які пропонують не тільки нові вироби, а й нові послуги, використовують ефективну рекламу, методи збуту. Тому на сьогодні чинник новизни і досконалості товарів здебільшого домінує над ціновим чинником. Конкурентоспроможність продукції залежить від її економічних параметрів, а також ситуації на ринку енергоносіїв.
На конкурентні позиції суб'єктів міжнародних економічних відносин впливають використовувані ними системи збуту і просування товару. Однією з найпоширеніших форм збуту експортованої продукції є використання послуг місцевих фірм-агентів, що не потребує великих інвестицій, створення власної збутової системи на території відповідної країни, оскільки використовується матеріально-технічна база фірм-агентів. Ефективний засіб конкурентної боротьби на світовому ринку — створення ТНК за межами національних територій, підприємств зі збирання виробів з їх вузлів, агрегатів і деталей.
Особливості світового ринку. Сучасному світовому ринку притаманні такі особливості:
— організація економічних зв'язків між окремими країнами за принципом прибутковості, вигідності. Щодо цього світовий ринок є системним механізмом зростання норми прибутку, який корпорації промислово найрозвинутіших країн використовують для посилення експлуатації менш розвинутих країн;
— наявність конкуренції та певної анархії виробництва. Планомірність виробництва, використання підприємствами (фірмами) нових форм і методів організації праці поєднуються зі стихійним розподілом виробничих ресурсів між галузями економіки. Головний чинник галузевого розподілу ресурсів, розміщення виробництв полягає у намаганні їх власників укласти капітал у галузі чи сфери діяльності, в яких вища норма прибутку. Внаслідок стихійного розподілу засобів виробництва між окремими сферами виробництва виникають диспропорції. Прагнення виробників різних сфер досягти макроекономічної рівноваги як на рівні національних економік, так і на рівні світового ринку не дає очікуваних результатів, оскільки кожен виробник повинен виробляти споживчу вартість, яка задовольняла б суспільну потребу, а ця тенденція різних секторів економіки проявляється лише як реакція на постійне порушення цієї рівноваги;
— включеність у сферу зовнішньоекономічної діяльності країн, які перебувають на різних рівнях розвитку товарного виробництва: промислово розвинутих країн, країн з перехідною економікою, країн, що розвиваються. Промислово розвинуті країни використовують заходи та економічні інструменти, спрямовані на захист національних ринків від імпорту і збільшення експорту своїх виробників. Ідеться про сучасний варіант політики протекціонізму, яка відповідала поглядам меркантилістів і використовувалася в період мануфактурного виробництва (XV—XVII ст.). Вона актуальна та раціональна для багатьох країн, у тому числі для сучасної України.
» следующая страница »
1 ... 402 403 404 405 406 407408 409 410 411 412 ... 452