Світовий ринок як розвинута система міжнародних економічних відносин товарного обміну має певну структуру, що відображає систему окремих взаємопов'язаних ринків як елементів загального ринку. За економічним призначенням виокремлюють світовий ринок товарів і послуг, світовий ринок капіталів і кредитів, світовий ринок робочої сили.
Міжнародна торгівля і її економічні основи
Однією зі складових світового ринку є світовий ринок товарів і послуг, який ґрунтується на МПП, спеціалізації та кооперації виробництва і є системою економічних відносин між окремими країнами, компаніями з приводу купівлі-продажу товарів (надання послуг). Його поглиблення та розширення зумовлює зростання обсягів міжнародної торгівлі. За глобальної інтернаціоналізації господарського життя це одна з найрозвинутіших форм міжнародних економічних відносин. На міжнародну торгівлю припадає майже 80 % обсягу МЕВ.
Міжнародна торгівля, як відомо, є наслідком МПП. На початку XIX ст. вона набула форми світового ринку, суб'єктами якого були майже всі розвинуті країни. Вигідність міжнародного обміну полягає у тому, що він дає змогу країнам отримати продукти, які вони з певних причин (природно-географічних тощо) не можуть виробляти, а також у ефективнішому використанні продуктивних сил людства. Участь у ньому — важливий інструмент реалізації економічної та соціальної мети господарюючих суб'єктів, держав.
Свого часу Дж.-Ст. Мілль писав, що виробленої світом продукції було б більше, а затрати на її виробництво були б меншими, якби речі виробляли там, де існують найсприятливіші умови для цього.
Розвиток продуктивних сил, створення нових технологій, використання комбінацій ресурсів становлять основу зовнішньої торгівлі. Сама по собі вона є чинником, який забезпечує зростання суспільного багатства. За словами Дж.-Ст. Мілля, зовнішня торгівля, створюючи для народів нові можливості щодо придбання речей, які для них були недосяжними, інколи зумовлює промисловий переворот у країнах, ресурси яких були нерозвинутими через недостатні енергію і честолюбство народів. Вона спонукає тих, хто задовольнявся мізерним комфортом і працював недостатньо, працювати старанніше, дбаючи про заощадження капіталу для задоволення нових потреб у майбутньому. Цю думку підтримують сучасні економісти, за твердженням яких держави, окремі регіони можуть виграти за рахунок спеціалізації на товарах, які вони виробляють з найбільшою відносною ефективністю, та їх обміну на товари, які вони не здатні ефективно виробляти.
У світовій торгівлі втілений певний соціальний і культурно- моральний зміст, оскільки люди завдяки їй вступають у відносини з іншими людьми, які відрізняються способом мислення, виробничою, діловою культурою. Вона навчила доброзичливо ставитися до національного багатства інших народів. Це один із засобів протидії війнам і конфліктам.
За своєю сутністю міжнародна торгівля є відносинами обігу товарів за межами національних економік, у процесі яких суб'єкти
міжнародної торгівлі відчужують-присвоюють товари, втілену в них вартість, у тому числі додаткову вартість.
Міжнародна торгівля — сфера товарно-грошових відносин, що опосередковує купівпю-продаж товарів, послуг та інформації між країнами світу.
Її суб'єктами (продавцями і покупцями) є державні організації, фізичні та юридичні особи, ТНК.
Товари, які купують за межами країни та завозять на її територію, називають імпортом, а товари, що продають за межі країни і вивозять з неї — експортом, сума вартостей яких у грошовій формі становить її зовнішньоторговельний оборот.
Узагальнюючим показником обсягу зовнішньоторговельного обороту країни є її торговий баланс, а стан зовнішньоторговельного обороту країни з іншими країнами відображає сальдо торгового балансу.
» следующая страница »
1 ... 403 404 405 406 407 408409 410 411 412 413 ... 452