Політична економія

Первинними доходами на стадії первинного розподілу у фізич­них осіб є заробітна плата, у юридичних осіб — прибуток, у держа­ви — прибуток державного сектору, що централізується у бюдже­ті, надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

Стадію первинного розподілу змінює стадія перерозподілу. На цій стадії розподільчої функції відбувається створення централі­зованих фондів і реалізація закумульованих у них ресурсів.

Перерозподіл — створення й використання централізованих фондів,

грошових засобів.

За рівнем централізації фонди поділяють на загальнодержавні (бюджет і цільові фонди), відомчі (фонди, створені міністерствами і відомствами), корпоративні (фонди, які централізують частину доходів структурних підрозділів у корпоративних об'єднаннях).

Перерозподіл здійснюється у два етапи. Першим етапом є ви­лучення частини доходів у одних суб'єктів і формування центра­лізованих фондів (формування вторинних доходів суб'єктів, що створюють ці фонди). Другим етапом перерозподілу є вторинний розподіл.

Вторинний розподіл — використання цільових фондів і формування гро­шових доходів окремих суб'єктів.

На цій стадії відбувається формування первинних доходів — заробітної плати зайнятих у бюджетній сфері фізичних осіб, — які потім знову підлягають перерозподілу, і вторинних доходів у ви­гляді різних виплат і безплатних послуг із цільових фондів фізич­ним особам, асигнувань і виділення коштів юридичним особам.

Будь-яка форма доходів підприємств, держави, фізичних осіб є грошовою формою продукту, відповідно і втіленої в ньому праці. Це означає, що за економічною сутністю розподільча функція фі­нансів полягає у розподілі суспільного продукту і втіленої в ньому праці між суб'єктами фінансової системи.

Контрольна функція фінансів. Вона полягає у контролі за розподілом ВВП у відповідні фонди грошових засобів суб'єктів господарювання і держави та використанням їх за цільовим при­значенням. Це дає змогу з'ясувати стан розвитку народного госпо­дарства, ефективність діяльності підприємств, використання гро­шових ресурсів. Органічною складовою контрольної функції фі­нансів є перевірка суб'єктів фінансової системи щодо дотримання ними фінансового законодавства і фінансової дисципліни; своє­часності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед бю­джетною системою, податковою службою, банками; виконання зобов'язань стосовно розрахунків і платежів; виявлення внутріш­ніх резервів.

Обєктами фінансового контролю є кошти, матеріальні, тру­дові та інші ресурси країни, суб'єктами — президент, органи за­конодавчої влади і місцевого самоврядування, виконавчі органи влади, фінансово-кредитні органи, відомства, аудиторські фірми.

За часом проведення фінансовий контроль може бути поперед­нім (на стадії розгляду і прийняття рішення), поточним (кон­троль за фінансовим процесом), наступним (контроль за фінансо­вими результатами діяльності).

Для здійснення фінансового контролю використовують кілька методів, зокрема ревізію, перевірку, інспекцію, обстеження, спо­стереження.

Ревізія. Це метод документального контролю за фінансово- господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням ними законодавства з фінансових питань, достовір­ністю обліку і звітності. Він є засобом документального викриття недостач, розтрат, привласнень і крадіжок коштів, матеріальних цінностей, а також попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складають акт — офіційний документ, що має юридичну силу.

Перевірка. Вона полягає в обстеженні і вивченні окремих ас­пектів фінансово-господарської діяльності підприємства, устано­ви, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформлю­ють довідкою, доповідною запискою.

 

« Содержание


 ...  347  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я