Історичний розвиток фінансів значною мірою обумовлювався особливостями розвитку суспільно-політичних, економічних систем суспільства, що давало життя концепціям і теоріям фінансів, які різнилися між собою поглядами на їх природу, сутність, роль і функції. Певні розбіжності щодо цього існують серед учених, які представляють західну (домінує погляд на фінанси як на гроші; доходи або видатки; суспільне чи персоніфіковане багатство) і вітчизняну економічні науки (розглядають фінанси як сукупність розподільчих відносин, опосередкованих через доходи і видатки підприємницьких структур, держави, фінансових інституцій і міжнародних організацій). Ці відмінності спричинені різними підходами в дослідженні й аналізі постійного руху і обігу коштів.
Фінанси — сукупність економічних відносин, що опосередковують формування та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових засобів з метою виконання державою і господарюючими суб'єктами своїх функцій у процесах суспільного відтворення.
За своєю економічною сутністю такі відносини є відносинами власності — привласнення і відчуження грошових засобів суб'єктами фінансів. Ця якість виявляється у привласненні підприємствами, фірмами як суб'єктами децентралізованих фінансів результатів своєї виробничої діяльності у грошовій формі і формуванні на цій основі власних фондів грошових засобів. Певну частку своїх грошових доходів вони відчужують у централізовані грошові фонди, яку привласнюють суб'єкти централізованих фінансів — держава та її структури. Отже, фінанси як відносини власності — це відносини належності, володіння, розпоряджання і використання фондів грошових засобів відповідними суб'єктами фінансових відносин. Якість фінансів як відносин власності виявляється і в тому, що фінансовими відносинами пронизані відносини господарюючих суб'єктів усіх форм власності: одноосібної, партнерської, кооперативної, акціонерної та державної. Оскільки у фінансах завершуються процеси економічної реалізації кожної форми власності, вони є зовнішньою межею функціонування всієї сукупності відносин власності. Сутність фінансів як відносин привласнення і відчуження ілюструє табл. 4.13.
Функціонування фінансів означає постійний рух і кругообіг коштів, які постають як єдність фінансових відносин та фінансової діяльності.
Фінансові ВІДНОСИНИ — ВІДНОСИНИ, ЩО відображають рух вартості від одного суб'єкта до іншого, характеризують обмінні, розподільні та перерозпо- дільні процеси і виявляються у відповідно спрямованих грошових потоках.
Фінанси як відносини привласнення-відчуження
Таблиця 4.13
№ п/п |
Суб'єкти фінансових відносин |
Види та об'єкти фінансових відносин |
Суб'єкти відносин |
|
привласнення |
відчуження |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Держава і підприємство (організація) |
Платежі до державного бюджету |
Державою |
Підприєм ством |
|
Відрахування до державних, регіональних і галузевих фондів |
Державою |
Підприєм ством |
|
|
|
Фінансова підтримка державних підприємств і організацій з державного бюджету |
Підприємствами і організаціями |
Державою |
2 |
Підприємства і організації |
— Платіжні зобов'язання постачальників і покупців; — штрафні санкції та неустойки за порушення договірної дисципліни; — фінансова винагорода за виконання особливих вимог замовника
» следующая страница » |