Гіпотеза. Метод пізнання, який полягає у висуненні певного припущення щодо нових чинників та зв'язків економічних явищ. Передумовою для гіпотези є поява нових фактів, що суперечать існуючій теорії. Гіпотеза ставить проблеми, які сприяють ефективним науковим пошукам, налаштовує на перевірку всіх шляхів дослідження і обрання найправильніших, науково найобґрунто- ваніших.
Аналогія. Метод пізнання, що базується на перенесенні однієї властивості чи їх ряду з відомого явища на невідоме. Французький економіст Франсуа Кене (1694—1770), наприклад, побачив аналогію між кровообігом у людському організмі та рухом товарних і грошових потоків у соціальному організмі (суспільстві), побудувавши на цій основі першу макроекономічну модель суспільного відтворення. У певному значенні аналогія є різновидом порівняння.
Порівняння. Метод, що визначає схожість чи відмінність явищ і процесів. Активно ним послуговуються у пізнанні економічних явищ і процесів, адже нічого не можна пояснити відокремлено, само по собі, а тільки в порівнянні. Порівняння в економіці можуть бути різними за змістом та формою, охоплюючи якісні і кількісні, часові і просторові, одно- та багатокритеріаль- ні явища. Проте роль цього методу не слід переоцінювати, оскільки він, як правило, поверховий, відображає лише перші кроки дослідження.
Метод наукової абстракції. Він є базовим у дослідженні предмета політичної економії, оскільки для дослідження виробничих відносин і економічних явищ непридатні прийоми та інструменти, які використовують природничі науки (неможливо, наприклад, розглядати виробничі відносини під мікроскопом). Їх слід замінити силою абстрагування, абстрактного мислення, абстракції. Абстрагування — процес теоретичного, мисленого виокремлення в явищах, що вивчаються, істотних ознак та відсторонення їх від неістотних. Під час абстрагування відбувається умовне очищення уявлень про досліджувані явища від випадкового, поверхового, виокремлення в них істотного, загального, типового.
Метод абстракції органічно пов'язаний з поняттям «конкретне», оскільки абстракція є щаблем у з'ясуванні його сутності. Завдяки вилученню з конкретного явища неістотних ознак метод абстракції розкриває його сутність, що забезпечує з'ясування найпростіших елементів певного способу виробництва. Послуговуючись ним, К. Маркс побачив у товарі найпростішу клітинку капіталістичного способу виробництва. Наукове (не ілюзорне) абстрагування сприяє проникненню у внутрішній зміст явищ і процесів, розкриттю їх сутності, обґрунтуванню економічних категорій як теоретичного вираження виробничих відносин, розкриттю притаманних їм економічних законів. Можливості цього методу допомогли В. Петті з'ясувати сутність вартості, А. Смі- ту — заробітної плати і прибутку, Д. Рікардо — земельної ренти, К. Марксу — конкретної та абстрактної праці, додаткової вартості та інших категорій.
Усі методи дослідження предмета політичної економії спрямовані на пізнання його якісних і кількісних властивостей. Якісні властивості виробничих відносин є породженням відносин привласнення факторів виробництва та присвоєння результатів виробництва. Кількісні властивості виробничих відносин обумовлюються суспільною працею. Наприклад, вартість товару якісно постає як виробничі відносини між товаровиробниками, а кількісно — як певна величина суспільно необхідної абстрактної праці, потрібної для його виробництва. Кількісну визначеність працею мають й інші вартісні та цінові структурні складові капіталістичної системи ринкового господарства: товар, робоча сила, капітал, торговельний прибуток, земельна рента, дивіденд та інші форми доходів. Мають її і категорії макроекономіки: валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний доход (НД) тощо.
» следующая страница »
1 ... 23 24 25 26 27 2829 30 31 32 33 ... 452