Притаманність політичній економії загальних методів дослідження її предмета зумовлена тим, що виробничі відносини, хоч і не містять жодного атома речовини, є матеріальним утворенням — існують незалежно від свідомості і волі людей та розвиваються за загальними законами матеріального світу. В економічній науці такі методи виражають загальні підходи до наукового освоєння економічної дійсності, дають загальну філософсько-методологічну базу, світоглядний стрижень дослідження економічних явищ і процесів. Необхідність використання часткових методів при дослідженні предмета політичної економії зумовлюється його відмінностями від предмета інших наук. Ці методи є конкретними інструментами, прийомами, засобами, за допомогою яких усебічно досліджують різні аспекти економічної системи. Серед них виокремлюють специфічні (прив'язані до конкретної методології) й універсальні (можуть бути використані в будь-якій методології) методи.
Класифікація і характеристика методів політичної економії. Серед методів політичної економії як системи теоретичних підходів, що описують економічні процеси і явища, виокремлюють діалектико-матеріалістичний метод, системний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного, метод єдності історичного і логічного, метод наукової абстракції. Крім того, для пізнання кількісних властивостей предмета політичної економії існують статистичні і математичні методи.
Діалектико-матеріалістичний метод. Згідно з матеріальністю виробничих відносин та їх розвитком за певними законами політична економія активно послуговується цим методом як всеосяжним науковим способом пізнання, що поєднує два принципи підходу до предмета дослідження: матеріалізм і діалектику.
Принцип матеріалізму. Ґрунтується на первинності матерії і вторинності свідомості. Так, при вивченні товару спочатку аналізують його споживчу вартість, пов'язану з речовим змістом, а вже потім — вартість, яка є суто суспільним явищем і не містить жодного атома речовини природи.
Принцип діалектики. Означає, що і матерія, і свідомість розвиваються за законами діалектики: законом роздвоєння цілого на протилежності, внутрішня суперечність (боротьба) між якими є джерелом розвитку; законом нагромаджування у предметі кількісних властивостей, що призводить до зміни його якісного стану; законом заперечення заперечення, згідно з яким нове, прогресивніше заперечує застаріле, але зберігає у своїй основі певні його властивості. Прикладом застосування діалектичного принципу дослідження предмета політичної економії може слугувати закон єдності і боротьби протилежностей, який виявляється у формі суперечності між речовим змістом і суспільною формою способу виробництва, тобто між продуктивними силами і виробничими відносинами.
Застосування політичною економією принципів матеріалізму і діалектики дає змогу виокремити у всій сукупності суспільних відносин матеріальні виробничі відносини як предмет політичної економії; з'ясувати загальний зв'язок та сутність економічних явищ у конкретному способі виробництва; розкрити закони, що регулюють функціонування та розвиток суспільного виробництва в межах кожної історичної форми суспільства. Зокрема, застосування діалектико-матеріалістичного методу дало змогу К. Марксу з'ясувати протилежні сторони основного виробничого відношення капіталістичного способу виробництва (наймана праця — капітал) та суперечність між ними, відкрити закон додаткової вартості як закон розвитку та самозаперечення капіталізму.
Системний метод. Він є важливим загальним засобом пізнання сутності економічних явищ і процесів. Системний метод охоплює методи лінійного програмування, економіко-математич- ного моделювання, що є наслідком розвитку технічних наук, математики, біології, і на їх основі — економічну кібернетику. Системний метод пізнання предмета політичної економії передбачає підхід до виробничих відносин як до цілісної системи, в якій окремі виробничі відносини і економічні закони знаходяться у функціональних, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язках. Цей метод має на меті з'ясувати структуру цілісної системи виробничих відносин, функції її взаємопов'язаних елементів та зв'язків між ними. Як правило, взаємопов'язані елементи вступають між собою у такі зв'язки:
» следующая страница »
1 ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30 ... 452