Політична економія

Пізнавальна (гносеологічна) функція політичної економії. Вона безпосередньо пов'язана з її предметом і полягає у з'ясуван­ні сутності, форм організації та вияву виробничих відносин пев­ного суспільного способу виробництва, обґрунтуванні властивих йому економічних законів, з'ясуванні механізмів їх дії та супе­речностей. Всебічна реалізація цієї функції є теоретичним під­ґрунтям практичної функції політекономії.

Практична функція політичної економії. Полягає у вико­ристанні здобутих знань щодо закономірностей функціонування та розвитку економічної системи у практичній діяльності людей, суспільства. Вона слугує насамперед виробленню економічної по­літики держави щодо вирішення конкретних тактичних і страте­гічних завдань, які є актуальними для суспільства на конкрет­них етапах його розвитку. В сучасній Україні практична функція політичної економії спрямована на наукове обґрунтування змісту і структури економічної системи перехідного періоду до соціаль­ної ринкової економіки. Зокрема, трансформації відносин дер­жавної власності, реформування основ управління, функціону­вання і розвитку економіки, пошуку найефективніших форм розв'язання економічних суперечностей, вивчення досвіду сві­тового розвитку з метою впровадження його у національну еко­номіку.

Методологічна функція політичної економії. З нею пов'яза­на конструктивна реалізація пізнавальної та практичної функцій. Методологічна функція полягає у виробленні наукових підходів, методів і засобів дослідження як певного теоретичного інструмен­тарію. Сукупність наукових знань як результат пізнання свого предмета на основі певних теоретичних підходів та методів дослі­дження дає підґрунтя політекономії виступати методологічною основою всіх інших економічних наук: галузевих (економіки про­мисловості, економіки сільського господарства, економіки будів­ництва, економіки транспорту тощо), функціональних (економі­ки праці, економіки фінансів, економіки кредиту, економічної статистики та ін.), а також наук, що перебувають на межі різних галузей знань (економічної географії, демографії, теорії управлін­ня тощо). Усі вони спираються на загальні закономірності розвит­ку суспільного виробництва, які з'ясовує політична економія як фундаментальна теоретична наука.

Світоглядна функція. Її політекономія виконує, будучи скла­довою вчення про суспільство. Світоглядна функція є основою і пізнання, і методології дослідження. Це має принципове значення для практичної діяльності. Адже і методологія досліджень, і пізна­вальна та практична діяльність залежать від світогляду (системи поглядів на світ і місце людини в ньому) дослідника, людини, який за змістом і спрямованістю може бути науковим (відповідати при­роді речей та явищ) і ненауковим (примарним). Ігнорування і недо­оцінювання світоглядної функції, яка є вихідною для будь-якої на­Уки, спричиняють теоретичні помилки.

Виховна функція політичної економії. Її змістом є форму­вання наукового економічного мислення, відповідної психології людей. Реалізується вона на основі вивчення чинників, які ви­значають економічну поведінку людей. Важлива роль серед них належить економічному мисленню.

Економічне мислення — інтелектуальна властивість людини, соціальної спільноти усвідомлювати і засвоювати економічні явища у формі понять (категорій) і законів економічної науки та співвідносити їх з реальністю і завдяки цьому цілеспрямовано діяти в економічному житті.

За своєю сутністю економічне мислення активне, діяльне, во­но одночасно є засобом пізнання економічного життя і пристосу­вання до нього.

Ідеологічна функція політичної економії. Цю функцію полі­тична економія виконує передусім завдяки своєму змісту, теоре­тичному висвітленню дійсності. Полягає вона у формуванні на ос­нові системи економічних знань в індивидів, соціальних верств, класів певної поведінки (діяльності), спрямованої на реалізацію своїх інтересів, вирішення існуючих соціально-економічних проблем. Синтезуючи пізнавальну, практичну, світоглядну та ви­ховну функції, ідеологічна функція становить економічну скла­дову наукової ідеології. Якщо політична економія не дає теоре­тичного пояснення економічних процесів, уникає критичного аналізу проблем, не пропонує адекватних (тотожних, відповід­них) шляхів вирішення практичних завдань, то всі її ідеологічні настанови втрачають життєвість.

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я