• Модельні економічні експерименти. Вони є побудовою теоретичної моделі причинно-наслідкових зв'язків певних економічних процесів з метою з'ясування впливу на них заданих економічних, соціальних та інших чинників.
Формалізованим описом економічного процесу чи явища, структура якого обумовлена його об'єктивними властивостями і суб'єктивним цільовим характером дослідження є економічна модель. З її допомогою вивчають взаємозв'язки між структурними елементами об'єкта дослідження, передбачають його стан за заданої зміни конкретного його елементу. До макроекономічних моделей належать моделі суспільного відтворення Ф. Кене і К. Маркса, моделі загальної рівноваги французького економіста Леона Вальраса (1834—1910), представника лозаннської школи Вільфредо Парето (1847—1923), американських учених Джона фон Неймана (1903—1957) і Василя Леонтьева (1906—1999).
Особливе місце в економічному моделюванні належить моделюванню на засадах принципів кібернетики та математичних методів із застосуванням ПК.
Економіко-математичне моделювання. Як формалізовані теоретичні форми економічних явищ і процесів економіко-матема- тичні моделі забезпечують не лише обґрунтування певних гіпотез та концепцій щодо економічного розвитку, а й моделювання різних варіантів економічної політики, які сприяють досягненню бажаного стану в економіці. Конструктивний потенціал економі- ко-математичного моделювання полягає в можливості змоделю- вати і з'ясувати причини та закономірності змін економічних явищ, їх наслідки, спрогнозувати економічні процеси.
Методи економіко-математичного моделювання використовують також для позитивного і нормативного аналізу економічних явищ.
• Позитивний аналіз. Має на меті дослідження взаємозв'язків економічних явищ такими, якими вони є насправді, тобто констатацію причин і наслідків явищ без їх оцінювання з огляду на інтереси суспільства, його індивідів, верств, класів. Наприклад, наслідком позитивного аналізу є лише констатація того, що зі зростанням ціни попит на товар зменшується, а його пропозиція — збільшується, і навпаки.
• Нормативний аналіз. Виходить з того, якими повинні бути економічні відносини та процеси відповідно до інтересів суб'єктів економічної системи. Його метою є з'ясування того, наскільки економічні процеси справедливі чи несправедливі, сприятливі чи несприятливі для суспільства, громадян. Саме з позицій своїх економічних інтересів індивід і суспільство оцінюють негативно такі явища, як безробіття, інфляція, експлуатація людини тощо. Оцінні уявлення про реальні економічні явища повинні враховувати господарюючі суб'єкти, уряди в економічній політиці.
Зв'язок між позитивним і нормативним видами аналізу виявляється у тому, що результати нормативного аналізу визначають вибір предмета позитивного аналізу, а висновки позитивного аналізу забезпечують вибір необхідних економічних інструментів з метою досягнення нормативних цілей. Так, нормативне завдання, спрямоване на подолання економічної кризи, можна виконати шляхом зменшення ставки податку на доходи господарюючих суб'єктів, зменшення ставки позичкового відсотка тощо. Обрати найефективніший варіант допомагає позитивний аналіз.
Отже, стратегічною метою методів політичної економії є здобуття наукових знань щодо сутності та законів функціонування і розвитку виробничих відносин конкретного суспільного способу виробництва, які є науковою основою економічної політики держави. Критерій їх істинності — суспільна практика: лише в її межах визначається істинність чи помилковість здобутих теоретичним мисленням знань. Йдеться про те, що пізнання дійсності починається практикою як процесом вивчення предмета і завершується практикою, яка підтверджує чи заперечує відповідність здобутих знань реальній дійсності. Взаємозв'язок теорії і практики забезпечує об'єктивність, істинність понять. Суспільна практика є основою і критерієм істинності будь-якого теоретичного пізнання, у тому числі системи політико-економічних знань як основи вироблення економічної політики держави, економічної поведінки людства загалом.
» следующая страница »
1 ... 25 26 27 28 29 3031 32 33 34 35 ... 452