— пристосувальна (полягає у випередженні дій конкурентів через модернізацію виробництва. Використовують її тоді, коли підприємець, будучи невпевненим у своїх інноваційних можливостях, намагається швидко скопіювати досягнення суперників);
— гарантуюча (покликана забезпечити стабілізацію досягнутих позицій на ринку на тривалу перспективу за рахунок підвищення якості продукції, зміни її асортименту, надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням тощо. До неї вдаються за відсутності у підприємця змоги суттєво змінювати виробничу і комерційну програми, нерозвинутості на підприємстві інноваційної бази).
Сутність конкуренції розкривається через виконувані нею функції, найважливіші з яких регулювальна (фактори виробництва під впливом цін спрямовуються у галузі, де є найбільша потреба в них); мотиваційна (для підприємця конкуренція означає і шанс, і ризик);розподільча (конкуренція розподіляє доходи серед підприємств і домашніх господарств відповідно до ефективності їх вкладу); контрольна (обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства, тому чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна).
Закон конкуренції і його функції
Сутність закону конкуренції. Ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, урівноважує ринкові ціни є закон конкуренції. Він виражає суттєвий (внутрішній) причинно-на- слідковий, необхідний, стійкий (постійно повторюваний) зв'язок між виробництвом і реалізацією продукту.
Прагнення товаровиробників до підвищення продуктивності праці, розширення масштабів виробництва на своїх підприємствах, прискорення НТП, впровадження новітніх технологій, нових форм організації виробництва, систем заробітної плати тощо є наслідком дії зовнішньої примусової сили, якою постає закон конкуренції.
Закон конкуренції — об'єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між відокремленими товаровиробниками в їх боротьбі за одержання найбільшого прибутку, внаслідок чого вони змушені знижувати витрати виробництва, поліпшувати якість товарів і послуг.
Закон конкуренції і кожна з форм його вияву (конкуренція між товаровиробниками і конкуренція між споживачами) мають внутрішні суперечності, які, у свою чергу, є джерелом економічного прогресу. На сучасному етапі найвідчутнішими є суперечності між: пропозицією виробників і попитом споживачів; підпри- ємствами-виробниками і підприємствами-споживачами; під- приємствами-споживачами; дрібними і середніми підприємствами за найвигідніші умови виробництва і збуту продукції; великими компаніями, що ставлять перед собою аналогічні цілі; підприємствами монополізованого і немонополізованого секторів економіки з властивими їм потребами та інтересами; підприємствами монополізованого і державного секторів; різними категоріями і верствами населення і всередині них за можливість придбати товари і послуги високої якості за мінімальними цінами тощо.
Будь-який вид конкурентної боротьби розгортається навколо трьох економічних складових: вартості (ціни) товару, витрат його виробництва і прибутку. Їх взаємозв'язок полягає у тому, що величина прибутку (основна мета господарюючих суб'єктів) залежить як від рівня ціни товару, так і від величини витрат його виробництва: вона зростає за підвищення цін і зменшення витрат виробництва за незмінних цін і, навпаки, зменшується за зниження цін і зростання витрат виробництва. Сама конкурентна боротьба впливає на витрати виробництва товарів, їх ціни, а отже, й на величину прибутку. Цей внутрішній (суттєвий) зв'язок між величиною прибутку, вартістю (ціною) товару і витратами його виробництва утворює зміст закону конкуренції і визначає всі його функції в ринковій економіці.
» следующая страница »
1 ... 254 255 256 257 258 259260 261 262 263 264 ... 452