Монополізм — спосіб пристосування до нового, вищого розвитку ринку, в межах якого створюються гігантські підприємства та їх об'єднання, що має як позитивні, так і негативні наслідки для суспільства. Об'єктивна необхідність координації дій суб'єктів господарювання розширює масштаби планомірного розвитку, свідомого регулювання соціально-економічних процесів. Масове виробництво дає змогу економити на витратах, випускати якісну та дешеву продукцію.
Однак можливість установлення монопольних цін призводить до переплачування споживачами значних сум (тільки в США втрати населення становлять десятки мільярдів доларів щороку). Монопольно високі ціни зменшують стимули до запровадження досягнень НТП. Монополістичний капітал інвестує насамперед найприбутковіші галузі, ігноруючи інколи потреби широких верств населення та суспільства в цілому.
Форми монополій
Об'єктивними чинниками монополізму та монополій є концентрація і централізація виробництва, капіталу, а також диференціація товарів, які створюють основу економічних монополій. їх поділяють на такі типи: монополія окремого підприємства; монополія як форма змови (угоди); монополія, заснована на диференціації продукту (монополія Чемберлена). Крім них, існують також адміністративні монополії — панування на певних ринках держави та її органів. Серед них виокремлюють державну монополію та монополію організаційних структур.
• Державна монополія. Це монополія держави на організацію і регулювання пропозиції централізованих грошей, установлення державних цін, тарифів, акцизів, мита, податків тощо.
• Монополія організаційних структур. Такий вид монополії полягає в управлінні організаційних структур (міністерств, відомств та ін.) галузями та підприємствами.
Форми монополій класифікують за трьома ознаками:
1. За місцем у торгових угодах виокремлюють монополію і мо- нопсонію.
Монополія є об'єднанням підприємств, що продає певні товари багатьом покупцям, а монопсонія — об'єднання, яке скуповує якісні продукти у всіх продавців (наприклад, велетенські корпорації харчової промисловості є монопсоніями щодо фермерів, які продають їм свою продукцію).
2. За масштабами охоплення ринку певного товару монополії та монопсонії бувають чистими й абсолютними.
Чиста монополія (монопсонія). Означає, що на ринку діє один продавець або покупець, доступ для конкурентів закритий, тобто продавець або покупець контролюють кількість і ціну товару.
Абсолютна монополія (монопсонія). Існує у масштабах національного господарства, коли держава та її органи цілком контролюють ситуацію у певних галузях (монополія зовнішньої торгівлі, енергетики, спиртового і тютюнового виробництв).
3. За характером і причинами виникнення серед монополій виокремлюють природні, легальні та штучні.
Природні монополії. Ними володіють власники і господарюючі суб'єкти (часто держава), що мають у своєму розпорядженні рідкісні та вільно невідновлювані елементи виробництва (рідкісні метали, особливі земельні ділянки під виноградники, деякі галузі інфраструктури, наприклад громадський транспорт, та ін.). Товари і послуги суб'єктів природної монополії не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (виробництво електроенергії, водопостачання, газопостачання тощо).
Легальні монополії. Створюють їх на законних підставах з метою захисту інтелектуальної власності. Такими монополіями є патентна система, система авторських прав і товарних знаків, захист яких регулюють спеціальні закони.
» следующая страница »
1 ... 258 259 260 261 262 263264 265 266 267 268 ... 452