Політична економія

Отже, рідкісність будь-якого блага не можна подолати, вста­новлюючи контроль над його ціною. Фіксація ціни товару на низькому рівні, коли відбувається переважання обсягу попиту над обсягом пропозиції, завжди породжує його дефіцит.

Рідкісне благо, як прави­ло, є обмеженим щодо його кількості, яка не може задо­вольнити потреби (попит) ви­робництва, особи, колективу чи суспільства (рис. 3.11).

Про відносну рідкісність блага сигналізують ціни. Во­но перестає бути рідкісним (наприклад, повітря) тіль­ки за можливості отримати будь-яку його бажану кіль­кість без будь-яких витрат

⁽ри:с. ³.12).                                                                             ціни на товар

А

Р

Рис. 3.12. Нерідкісне благо

Б

І)

Р

Р.

О

<іе

Рис. 3.11. Рідкісне благо

%

О

Конкуренція покупців є наслідком рідкісності благ, її можна позбавитися, подолавши рідкісність. Вона засвідчує намагання людей якомога повніше відповідати критерію розподілу рідкіс­них благ в умовах ринку — готовності платити. Якщо розподіл і споживання рідкісних благ здійснюються в суспільстві на основі готовності платити гроші, це є фундаментальною мотивацією до праці, заробляння грошей. Блокування механізму вільного ці­ноутворення відкриває простір для негрошових критеріїв і меха­нізмів конкуренції між покупцями. У процесі конкуренції за рідкісний товар збільшаться їх загальні (грошові і негрошові) витрати. Вони зростатимуть доти, доки величина попиту не зрів­няється з величиною пропозиції. Негрошовими витратами спо­живачів є простоювання в чергах, загальне скорочення обсягу і зміна структури свого споживання, збільшення часу на пошук товару в іншому місці та ін. Зростання негрошових витрат по­купця породжує змертвілі витрати — витрати, що не прино­сять вигод ні продавцю, ні покупцю, наприклад, чекання в черзі (рис. 3.13).

В економіці інколи штучно виникають і надлишки товарів. Це може статися, наприклад, внаслідок встановлення паритетних цін (відповідають цінам товарів, які купують виробники сільгосп- товарів) на продукцію фермерів (рис. 3.14).

У такому разі, сприяючи появі надлишку сільськогосподар­ських товарів, уряд намагається не допустити падіння цін на сіль­ськогосподарську продукцію до рівня, на якому величина поточ­ного споживчого попиту відповідатиме величині пропозиції, тобто кількості продукції, яку прагнуть виробити фермери.

Загалом, з'ясування сутності ринкової рівноваги та умов S встановлення наводить на такі висновки:

—                функцію координації в ринковому господарстві викону­ють ціни, які встановлюються на основі взаємодії попиту і про­позиції;

—                будь-яке втручання держави у вільне встановлення цін спричинює порушення ринкової рівноваги, дефіцит, збільшення

о             СІ_а <5_е ^ о о                                                 д_б д_в ^ ч

Рис. 3.13. Дефіцит товару і негрошова Рис. 3.14. Надлишки пропозиції товару складова ціни

грошових витрат покупців. Воно можливе тільки у виняткових випадках на короткий період і не більше ніж на три-чотири базис­них товари;

—              ринковий розподіл благ визначається на основі готовності платити, що підтверджує існуючий ринковий принцип «Ефектив­ність — через ринок, справедливість — через податки».

Отже, залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього виражається законом попиту, а згідно із законом пропо­зиції, збільшення ціни товару веде до зростання обсягу пропо­зиції. На об'єм попиту і пропозиції впливають не лише ціна то­вару, а й інші зовнішні чинники, дія яких позначається на ста­ні ринкової рівноваги.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 249 250 251 252 253 254255 256 257 258 259  ... 452