Було б неправильно зводити всі проблеми, що виникають на шляху розвитку ЄС, до розбіжностей національних ринкових моделей країн, що увійшли в це співтовариство. Тут чимало й інших причин, але економічні обставини відіграють домінуючу роль.
Ринкова модель управління економікою України ґрунтується на особливостях розвитку країни, найважливіші з яких такі:
1) абсолютне панування державної власності порушило питання про приватизацію й формування багатоукладної економіки;
2) у плановій системі переважав монополізм основних виробників, що фактично поширювався на всю колишню територію СРСР. Зміна форми власності в цих умовах не могла автоматично сформувати «економічний плюралізм»;
3) поділ праці був частиною поділу праці усередині СРСР. Здійснювати перехід до ринку в рамках економіки України означало формувати зовсім іншу економічну структуру країни. Одночасно необхідно було створювати нові економічні зв’язки як усередині України, так і видозмінювати зовнішньоекономічні відносини країни у світовому господарстві в цілому;
4) перед державою виникла проблема: як в умовах відмови від панування державної власності забезпечити підтримку, зміст або адаптацію до вимог ринкового розвитку освіти, науки, культури, соціальної й іншої сфер суспільства, які колись цілком залежали від державного фінансування. Це має пряме відношення до податкової системи й податкового менеджменту.
Цей перелік обставин і проблем свідчить, що за короткий час від планової економіки до ринкової, від загальної державної власності до багатоукладної перейти неможливо. Потрібен перехідний період, протягом якого мають бути створені передумови ринкового розвитку. Держава повинна взяти на себе відповідальність за перехідний період, його зміст і тривалість. Ніхто більше не має такої економічної сили, щоб мобілізувати всі внутрішні ресурси для побудови нової економічної й соціальної системи. На цій стадії необхідно сформувати в країні такий державний підхід, що став би надійним гарантом національної безпеки й не відроджував би соціальне утриманство, дармоїдство й паразитизм. Вихідною базою для створення моделі управління економікою є високоефективний перехідний період.
Основою економіки може стати лише різноманіття форм власності й ділової активності. Найважливішою ознакою третього тисячоліття стає змішана економіка. Але для України з урахуванням усіх її особливостей треба визначити, яке співвідношення форм власності й підприємницької діяльності буде найбільш ефективним. Формування ринкової інфраструктури й конкурентного механізму - ключовий блок моделі. З одного боку, «правила гри» мають бути зрозумілі й доступні будь-якому українському й іноземному партнерові, тобто мати певні інтернаціональні ознаки. З іншого - економічна роль держави повинна відповідати національному укладу життя в усьому його етнічному, територіальному, релігійному, історичному тощо різноманітті. Результат буде найвищим, якщо ринок збереже простір для своєї діяльності, а держава зуміє забезпечити цей простір. Ці умови стосовно ринкової моделі носять концептуальний характер. Сама побудова моделі припускає формування відповідної державної економічної політики, стійкого законодавства й надійного механізму функціонування всіх елементів системи національної економіки, а головне
- економічної стабільності. Глобальність ринкових відносин і велике різноманіття національних моделей ринкового розвитку дають велику можливість зробити вибір, виходячи з національних інтересів країни.
Проте, завершивши перехідний період до ринкових відносин і досягнувши високого рівня зростання ВВП (2003-2004 рр.), не можна розраховувати на перманентне зростання економіки. Ринок не передбачуваний і не терпить ручного керування. Для ринкової економіки притаманний циклічний характер розвитку. Цим частково пояснюється різкий спад темпів зростання ВВП у 2005 році.
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 224