У сучасних умовах господарювання підприємству слід визначати основні напрями стратегії і тактики ціноутворення. До факторів, що можуть визначати тактичні завдання ціноутворення, відносять: визначення поточних витрат на виробництво підрозділом конкретної продукції; середній рівень рентабельності на підприємстві; вибір методу ціноутворення. До факторів, що можуть визначати стратегічні завдання ціноутворення, належать: виділення шляхів зниження витрат на виробництво продукції; визначення цілей цінової політики підприємства; вивчення реакції споживачів та інші.
Як бачимо, політика ціноутворення підрозділів підприємства обов'язково повинна узгоджуватися з ціновою політикою самого підприємства, що дає змогу більш ефективно розв'язувати проблем, які виникають на підприємстві.
Склад витрат підрозділів та порядок їх формування.
Витрати підрозділів підприємства утворюються в процесі формування та використання певних видів ресурсів для досягнення чітко визначеної мети. Витрати підрозділів підприємства представляють собою усі поточні витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування, втратами від браку, загальновиробничими (витратами на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах цеху - відрахування на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування по будовах і спорудах, їх утримання, ремонт, охорону праці та ін.) витратами на утримання та експлуатацію машин і устаткування (кошториси складаються по кожному підрозділу) та інші, за винятком витрат на закупівлю матеріалів і ресурсів, напівфабрикатів, що надійшли за внутрішньозаводськими кооперованими поставками від інших підрозділів підприємства.
Основними показниками витрат підрозділів є кошторис і собівартість виробів. Кошторис виробництва - це сума витрат його підрозділів, пов'язаних з його основною діяльністю, незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції чи ні. Отож, кошторис виробництва складають, підсумовуючи кошториси місць витрат (цехів, служб, загальногосподарських витрат). Собівартість продукції, виробів, послуг, наданих підрозділами підприємства, - це грошова форма витрат підрозділів на підготовку виробництва, виготовлення, збут продукції. Наприклад, собівартість продукції підприємства може включати транспортні витрати на енергію, складські та інші витрати. Кошторис і собівартість виробів, як правило не співпадають.
При визначенні витрат допоміжних, обслуговуючих і забезпечуючих підрозділів з їх кошторису витрат вираховується лише вартість закупівельних матеріалів. На собівартість основних виробничих цехів послуги допоміжних, обслуговуючих і забезпечувальних підрозділів відносяться лише в межах планових витрат виробництва, тобто в межах затвердженого органами централізованого планування кошторису витрат. Перевитрати виробництва в порівнянні з плановим завданням покриваються відповідними підрозділами за рахунок власного прибутку. Важливе місце на підприємстві відводиться процесам управління витратами підрозділів і їх планування. Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв при постійному контролі рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Планування витрат - це процес створення передумов управління витратами підрозділів підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в окремо функціонуючих підрозділах.
Управління витратами передбачає їхню диференціацію за місцями та центрами відповідальності. Місце витрат - це місце їх формування (робоче місце, група робочих місць, дільниця, цех). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, відповідальним за їхній рівень.
» следующая страница »
1 ... 35 36 37 38 39 4041 42 43 44 45 ... 433