Одна із неухильних вимог до менеджерів за кордоном - це делегування повноважень при дотриманні п’яти принципів:
• Визначення діапазону контролю.
• Фіксована відповідальність.
• Відповідальність прав та обов’язків.
• Передача відповідальності за роботу на можливо більш низький рівень.
• Звітність за відхиленнями.
2. Що можна і що не можна делегувати
Ефективне, правильне делегування - це мистецтво. Тому керівник повинен розуміти й знати, які справи можна делегувати підлеглим, а які потрібно виконувати тільки самому [3].
Певні завдання просто вимагають делегування. Керівники повинні використовувати кожну надану їм нагоду делегувати наведені нижче види робіт своїм підлеглим.
1. Дрібні справи. Дійсно, у дрібницях «дідько ногу зламає». Для керівника немає більшої небезпеки, ніж розтратити час марно. Спроба вникнути в усі справи, - наприклад, повторна перевірка документів і креслень, проведення днів у пошуках помилки в програмному модулі або особистий контроль табеля робочого часу своїх працівників безперспективні. Але керівник зобов’язаний організувати роботу всього колективу, спрямовану до загальної мети, а не тільки виконувати свої особисті завдання. Потрібно залишити дрібниці своїм працівникам, а зосередити зусилля на більш важливих завданнях, які дозволяють керівнику найбільш ефективно організовувати працю співробітників.
2. Збір інформації. Робота на комп’ютері в пошуках інформації про ваших конкурентів, години, проведені за переглядом журналів або газет, або відвідування довідкового відділу міської бібліотеки протягом тижня - все це, врешті-решт, не можна вважати ефективним використанням робочого часу керівника. Не дивлячись на цей факт, більшість керівників потрапляють у цю пастку. Справа не тільки в тому, що читання періодики, звітів, книг і таке інше - непогана розвага, але і в тому, що це допомагає відкласти найважчі завдання управління на потім. Керівнику платять за вміння побачити загальну картину - збір різноманітних вихідних даних та їх осмислення. Але керівник може це зробити більш ефективним способом - нехай хтось інший збирає потрібну йому інформацію, що вивільнить його і дасть можливість використовувати свій час для аналізу та розробки вирішення проблеми.
3. Постійні доручення. Найкращий спосіб виконання рутинної роботи - доручити її підлеглим. Багато із завдань з’являються в організації знову і знову, наприклад, підготовка чернетки що- недільного звіту з випуску продукції, порівняльний аналіз витрат засобів за два тижні із затвердженим бюджетом, перегляд рахунка на сплату за телефонні розмови за минулий місяць. Час керівника незрівнянно дорожчий, щоб витрачати його на подібні примітивні завдання, які він опанував уже багато років тому.
4. Заступання. Керівник не може бути одночасно всюди, але він і не повинен бути всюди в один і той самий час. Кожного дня підлеглим надається можливість виступити в ролі керівника. Доповіді, запрошення на конференції, візити клієнтів та наради - це тільки кілька подібних прикладів. Якщо замість керівника на якомусь заході буде його підлеглий, у будь-якому випадку, підлеглому випала нагода взяти на себе відповідальність за кілька нових рішень, а керівникові - приділити необхідний час найважливішим справам.
Керівник не повинен потрапити в пастку, повіривши, що єдиний шлях навчити своїх працівників - це відіслати їх на дорогі курси, які проводяться кимось, хто розмахує кольоровою брошурою і поняття не має про бізнес. Можливості для навчання власного персоналу слід шукати всередині власного бізнесу. Як установлено, 90 % всіх набутих навичок отримано в процесі роботи. І справа не тільки в тому, що таке навчання безкоштовне, але і в тому, що, доручаючи своєму працівникові дедалі більш складні завдання, керівник зміцнює його віру в свої можливості й допомагає йому прокласти шлях до зростання в організації.
» следующая страница »
1 ... 78 79 80 81 82 8384 85 86 87 88 ... 310