Основи менеджменту. Практикум

3.1  Класична синектика

Практикується в групі, до складу якої входить від п’яти до семи учасників. Інші умови застосування (наприклад, правила веден­ня дискусії, професійний та соціальний склад групи) відповіда­ють умовам, що існують при організації мозкового штурму.

Синектичний процес включає в себе три фази:

Повідомляється проблема.

З’ясування змісту проблеми, ефективних взаємозв’язків, мож­ливе нове формування проблеми.

Проводиться відчуження змісту проблеми.

Через певну техніку відчуження (прямі, особистісні, символічні аналоги) група віддаляється від проблеми, тобто свідомо абстра­гується від обставин справи.

Формуються підходи до вирішення проблеми.

Поняття, які з’являються наприкінці процесу відчуження, зіставляються з постановкою проблеми; з цього розробляються ідеї для вирішення проблеми.

У період синектичного засідання ведучий засідань повинен, значною мірою, керувати процесом, постійно втручатися в дис­

кусію. Цією функцією можна оволодіти лише шляхом певної про­фесійної підготовки. Інші учасники синектичного засідання та­кож можуть працювати по-справжньому ефективно лише після декількох тренувальних засідань.

3.2   Синектична конференція

У синектичній конференції є багато істотних елементів класич­ної синектики. Проте тут не проводиться конференція з суворим, багатоступінчастим синектичним процесом. Синектична конфе­ренція - це лише стиль обговорення, при якому пошук рішення проходить через аналогії. У період синектичної конференції вільно формуються аналоги, із яких потім розробляються ідеї для розв’я­зування тієї чи іншої проблеми. При цьому методі фаза відчужен­ня відсутня.

Учасники синектичної конференції повинні досконало володі­ти класичною синектикою.

3.3  Візуальна синектика

При візуальній синектиці відчуження та стимулювання дося­гається шляхом розгляду зображень. Групі з вирішення певної про­блеми демонструються, наприклад, певні діапозитиви. Перше зоб­раження спочатку описується учасниками спільно, після чого проводиться аналіз (відчуження). Із елементів або співвідношень розглянутого зображення виводяться ідеї для вирішення пробле­ми. Якщо потік ідей вичерпується - переходять до наступного діа­позитива.

Цей метод можна здійснювати за допомогою великих зобра­жень на календарях, рекламних проспектах (які виставлені на стендах).

4.   Пул мозкового запису

У пулі мозкового запису зустрічаються від чотирьох до восьми учасників, щоб записати пропозиції щодо вирішення заданої про­блеми на спеціальних формулярах, куди можна внести близько десяти пропозицій.

На початку засідання посередині столу (в «пулі» - басейні) ле­жить формуляр, який уже містить декілька пропозицій щодо роз­в’язування проблеми, що були сформовані завчасно постачальни­ком проблеми у вигляді проекту. Тепер усі учасники вносять в один із виданих формулярів свої ідеї з проблеми, причому кожен може пропонувати будь-яку кількість ідей.

Якщо один із учасників помічає, що потік його ідей вичерпуєть­ся, тобто йому більше нічого не приходить на думку з приводу даної проблеми, він замінює свій лист формуляром на столі. Тепер він може надихнутися новими для нього ідеями, може їх розши­рити або доповнити. Таким самим чином будь-який інший учас­ник у будь-який час може замінювати свій уже оброблений фор­муляр на формуляр із «пулу-басейна».

Необхідно тримати підготовленими чисті формуляри на той ви­падок, якщо всі раніше видані формуляри будуть повністю за­повнені. Як показує досвід, протягом засідання у «пулі-басейні» збирається дедалі більше заповнених формулярів, у результаті чого з’являється можливість обміну думками та стимулювання кожно­го учасника через більш короткі проміжки часу.

 

« Содержание


 ...  142  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я