• автократичні - різновид диктаторської наради. На ній керівник запитує кожного учасника та вислуховує їхні відповіді. Хоча на подібному засіданні кожен учасник може висловити свою думку, більшу частину часу він залишається пасивним;
• сегрегативні - спочатку керівник робить доповідь, потім проводяться дебати. Але в дебатах бере участь лише один або кілька працівників - за вибором керівника. Проведення таких нарад характеризує керівника як досить компетентного, але не дуже добросовісного;
• дискусійні - найдемократичніші за своєю структурою. Вони зводяться до вільного обміну думками та розробки загального рішення. При цьому більшість людей може вільно висловлювати свою точку зору, відкрито виступати проти думки керівника;
• вільні (круглий стіл - не має чітко сформованого порядку денного, а іноді проводиться і без головуючого). Вільне засідання не приймає ніяких рішень. Воно зводиться до обміну думками і проводиться у формі бесіди між великою кількістю учасників. Характерне для наукових працівників;
• диспетчерські - мають за мету уточнити хід виконання робіт, встановити, хто винний у неполадках, і намітити заходи, щодо їх усунення. Чергові короткі, на 1-1,5 хв., повідомлення учасників диспетчерської наради повинні бути побудовані за принципом обліку відхилень від планових завдань та строків їх виконання. Бажано, щоб склад диспетчерських нарад був постійним. Для диспетчерського зв’язку може застосовуватися селектор, промислове телебачення тощо.
Крім того, добрим способом зекономити дорогоцінний час є письмові та телефонні повідомлення.
Письмова нарада проводиться таким чином. Ваша пропозиція з певного питання друкується на одній половинці аркуша паперу і розсилається учасникам наради для відповіді. Вони відмічають свої міркування на другій, чистій половинці аркуша, де вказують, які, на їхню думку, додаткові заходи необхідно прийняти. Якщо у відповідях міститься багато змін, то можна скласти нову пропозицію з урахуванням тих, які надійшли. Вона проходить те ж саме коло. Таким чином, кожний учасник наради витратить на дане питання 15 хв., замість кількох годин засідання.
Наради по телефону можуть замінити більшість традиційних засідань. Оптимальна кількість учасників такої наради - від
3- х до 10-ти чоловік. Єдине, що для цього потрібно, - селектор.
Використовуючи дані відомості, керівні працівники повинні перейти від інтуїтивних до наукових методів керівництва нарадами і забезпечити тим самим більш високу їх ефективність.
3. Методика проведення ділових нарад
Багато нарад приречені на невдачу ще до того, як вони почнуться. Чому?
Насамперед потрібна ретельна підготовка, і тут непотрібно шкодувати часу, бо він окупиться діловою атмосферою наради та її корисною віддачею.
Підготовка містить у собі такий алгоритм дій:
1. Прийняття рішення про проведення наради Іншими словами, складіть чіткий розклад «внесок - результат». Потрібно пам’ятати, що засідання не може замінити інших форм управління та особистих контактів із колегами й підлеглими, безпосереднього вирішення найважливіших питань самим керівником, роздачі службових доручень, інформації за допомогою письмових джерел (наказів, розпоряджень, інструкцій). Якщо суспільно корисна віддача від наради сумнівна, від неї слід рішуче відмовитися.
2. Визначення теми, мети наради, порядку денного Тему наради необхідно визначити чітко й однозначно. Порядок денний складайте із зазначенням часу, необхідного для обговорення окремих питань. Для кожного пункту потрібно намічати час згідно з його значущістю (пріоритети). Найважливіші питання слід поставити на початок, щоб бути впевненим у тому, що часу на їх розгляд вистачить. Крім того, такий розклад відповідає теоретичному принципу відомого італійського економіста В. Па- ретто, згідно з яким за перші 20% часу, що витрачається (витрати), досягається 80% результатів (випуск). Інші 80% витраченого часу приносять лише 20% загального підсумку.
» следующая страница »
1 ... 131 132 133 134 135 136137 138 139 140 141 ... 310