Організація праці менеджера

Ось чому інформація — це нові відомості, зрозумілі й оцінені як корисні для вирішення тих чи інших завдань. А зміст інформаційної роботи полягає в тому, щоб зібрати дані і перетворити їх в інформацію, тобто відібрати із них нові і корисні, а також надати їм форму, за якій вони будуть використані у най- коротший час.

В організаціях відрізняють внутрішню та зовнішню інформацію.

Види інформації щодо менеджера організації показана на схемі.

До інформаційних матеріалів комерційної організації відносяться:

1. Відомості про виконання плану товарообігу в структурних підрозділах.

2. Дані про стан завезення товарів у торгову мережу постачальниками.

3. Дані про виконання договорів з оптовими базами та іншими постачаль­никами.

4.  Звітні дані про стан товарних запасів на складах і роздрібній мережі.

5.Дані про результати господарськоїдіяльності на підприємствуі.

6. Дані про стан реконструкції і ремонту об’єктів.

7.  Відомості про відсутні у продажу товари торговельного підприємства.

8. Дані про стан претензійної роботи в організації.

9. Відомості про збереження товарно-матеріальних цінностей у структур­них підрозділах.

10.  Розпорядча інформація, яка міститься у наказах та розпорядженнях менеджера і його заступників.

11.  Інформація, яка є у постановах різних нарад, зборів трудового колек­тиву та акціонерів тощо.

12. Інформація на ПЕОМ (АРМ менеджера).

Всі документи повинні бути ретельно оброблені, щоб використання наяв­ної в них інформації не викликало помилок і непорозумінь.

Сукупність відомостей, необхідних для прийняття рішень, може вважа­тись достатньою, якщо вона задовольняє таким вимогам:

•  характеризує зміст завдання і суттєві для її виконання ресурси;

•   достовірно відображає стан виробничої та комерційної діяльності у дан- ний час;

•   своєчасно надходить до суб’єкта управління, який правомірний прий­мати рішення;

•  надається у достатньо простій формі для практичного використання.

Відбір необхідної інформації є важливою та складною процедурою, тому

що недостатність інформації, як і її надлишковість (зайвість) знижує результа­тивність праці в системі управління.

Обмін інформацією між різними рівнями управління виконується у формі повідомлень, показників і різних документів. Засоби, які визначають порядок реєстрації, перетворення, зберігання і пересування відомостей у поєднанні з необхідною для цього технікою складають систему інформації.

Сучасному рівню виробництва і комерційної діяльності організацій відпо­відає складна інформаційна система, яка використовує систему обчислюваль­них машин, включаючи ПЕОМ.

Інформація використовується менеджером як засіб організації виробниц­тва і торгівлі, маркетингової діяльності у конкурентному середовищі. Ця влас­тивість інформації проявляється у процесах обґрунтування управлінських рішень. Відбираючи відомості для обґрунтування рішень, менеджер повинен дотримуватися таких принципів:

•   підлеглість господарського рішення загальним завданням організації;

•   відповідність рішення досягненням науки;

•  ретельна перевірка достовірності фактів;

•   науковий підхід до узагальнень;

•   сувора регламентація діяльності як при розробленні так і при виконанні рішень.

За своїм значенням для обґрунтування рішення інформація розділяється на чотири види:

1. Директивна (законодавча).

2.  Науково-технічна.

3.  Економічна.

4.  Організаційно-нормативна.

Головною вимогою до інформації є її достатність, тобто подання менеджеру тільки суттєвих відомостей для виконання завдань управління.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68  ... 240