|
Рис. 10.1. Базова модель ФВЗ
Ефект
«зуба пили» (рис. 10.1) показує, що коли запас зменшується до точки Я,
робиться повторне замовлення. Це замовлення отримується в кінці періоду часу,
який у цій моделі сталий. Як перший крок у конструюванні моделі управління запасами
буде доречним таке рівняння:
|
де ТС — загальнорічні витрати;
Б — попит (річний);
С — витрати на одиницю запасів (ціна);
Q — величина замовлення;
8 — витрати на переналадку чи на розміщення замовлення; Я — точка повторного замовлення;
Ь — час постачання;
Н — річні витрати на утримання і зберігання одиниці запасу. У правій частині рівняння:
БС — річні витрати на покупку;
*5 -
річні витрати на замовлення;
Н — річні витрати на утримання;
Відношення між витратами графічно показано на рисунку 10.2. Рис. 10.2. Відношення між витратами |
Наступним кроком у розвитку моделі є визначення розміру замовлення, при якому загальні витрати мінімальні. На рис. 10.2 загальні витрати мінімальні в точці, де похідна дорівнює нулю. Для даної моделі підрахунки будуть такими:
![]() |
![]() |
|
||||
Оскільки в цій точці простої моделі попит і час постачання сталі, то точка повторного замовлення становитиме
Я=сІЬ .
Приклад. Визначити рентабельну величину замовлення і точку повторного замовлення, використовуючи такі дані: Б = 1000 одиниць; ^ = 1000/365; 8=5 гривень на замовлення; Н = 1,25 гривень на одиницю за рік; Ь= 5 днів; С=12,5 гривень. Рентабельна величина замовлення становить:
=89’4 °диНЩЬ'
Точка повторного замовлення становить
Я=сі-Ь =^^--5=13,7 одиниць.
365
Заокругливши результати, стратегія управління запасами буде такою: коли запас скорочується до 14 одиниць, — замовити ще 90 одиниць.
Загальні витрати складуть:
ГС = £»С+—5+—Н=1000 (і2,5У^--5+—-1,25=12611,81 грн.
0 2 к ’ 89 2
Формула рентабельної величини замовлення (РВЗ) або Q може бути змінена для того, щоб підходити до багатьох ситуацій. Припустимо, у виробництві управління надає перевагу передачі деякої кількості одиниць Q кількома частинами. Як це змінить рівняння?
Нехай оброблювана партія Q буде передаватись п партіями. Звідси середній розмір передаточної партії — Q/n. Залишаючись при попередніх умовах, коли витрати базуються на розмірі середньої партії, витрати на утримання запасів складатимуть: ^/2п)Н. Звідси:
ТС = ОС+°8 + ^Н; ^=0-^+";
0 2п <І() О2 2п
Н& =2пП5; Є=лР
^-
Приклад. Розглянемо таке завдання: Б=10000; 8=20 грн.; Н=1,5 грн.; С=5 грн.
Випадок 1. Визначити Q і ТС, коли передаточна партія дорівнює оброблюваній (п=1).
\bjDS_ 2-1.10000.20 ТС=т00.5+ІШ.20+516^ш н
V Н \ 1,5 516 2-1
Випадок 2. Визначити Q і ТС, при п=4. е=/^=Є^Ш»=7в».ГС=™.,+ ™.Л+і«^.5вИ7^
\ Н V 1,5 1032 2 1
Випадок 3. Визначити Q і ТС, при п=10.
- \2nDS 2-10 10000-20 , 10000 1632 1,5
» следующая страница »
1 ... 57 58 59 60 61 6263 64 65 66 67 ... 108