Кубинський революціонер Фідель Кастро, самовідданий патріот своєї батьківщини, не був тоді ні марксистом, ні комуністом. Він прагнув звільнити батьківщину від жорстокого диктатора і зробити свій народ щасливим. І в своїх планах він розраховував на підтримку США, які завжди прокламували своїм ідеалом свободу і демократію. Після перемоги першу свою зарубіжну поїздку Кастро
зробив до Сполучених Штатів, де чекав на підтримку і фінансову допомогу. У квітні 1959 р. він прибув до США. Але президент Ейзенхауер не прийняв Кастро. Відвертались від нього і пихаті американські чиновники. Гордий кубинець не зразу відвернувся від примхливого «дяді Сема»: заявив, що буде дотримуватись демократичних свобод, включаючи свободу слова, і що американським інвестиціям будуть надані гарантії. Проте американський уряд під тиском зацікавлених кіл зайняв проти Куби відверто ворожу позицію.
І тоді Кастро повернувся «обличчям до Москви»
. Там з радістю прийняли американський подарунок — це було якраз те, що так потрібно було радянському Генштабу. Дружня СРСР держава біля Вашингтону! Тепер і СРСР матиме бази на тій самій, а може й ще ближчій від США відстані, як ті мають проти СРСР в Туреччині та Греції.
Оскільки США, імпортуючи більшу частину кубинського цукру (основний експорт Куби), могли поставити Кубу у вкрай тяжке становище, заборонивши його експорт, то СРСР в лютому 1960 р. уклав з Кубою торговельну угоду, згідно з якою кубинський цукор реалізувався на радянському ринку. Радянський Союз надав Кубі кредит у 100 тисяч доларів, постачав Кубі нафту, обладнання, машини, хімічні речовини та інше необхідне. Кастро провів аграрну реформу, яка розповсюджувалась на американські великі компанії, зокрема на «Юнай- тед фрут компані», що володіла 137 тисячами гектарів землі на Кубі. Він змістив проамериканські налаштованих чиновників і поставив нових, прихильних до революційного уряду.
Американська пихатість та тиск на Кубу мали для США негативні результати — Куба перетворювалась на соцдержаву.
Потурання США кубинським «біженцям»
Соціалістичні перетворення режиму Кастро не лише позбавили прихильників Батісти, кубинських «біженців», їхньої власності, але під загрозою опинилась і чимала частина американського капіталу на Кубі. Отже, на американського президента почався сильний тиск з метою змусити його вжити проти Куби репресивних заходів. Колишній командуючий кубинською армією майор Діас Лане, викритий на Кубі як зрадник, що втік у США, доводив в американському сенаті про загрозу для США з боку соціалістичної Куби.
Влітку 1959 р. загострення відносин між США та Кубою досягло краю. Кубинські «біженці» під проводом Ланса організували з аеродромів Флориди на американських літаках без пізнавальних знаків нальоти на Кубу. 31 жовтня 1959 р. в результаті одного з таких нальотів в Гавані були численні жертви серед мирного населення. Все це робилось з благословення США.
У відповідь з березня 1960 р. Кастро почав конфісковувати на Кубі американські підприємства. 17 березня того ж року Ейзенхауер дозволив військову підготовку на американській території «кубинських біженців» з метою знищення режиму Кастро. З липня конгрес заборонив експорт в США кубинського цукру, США блокували торгівлю з Кубою. А 3 січня 1961 р. США розірвали з Кубою дипломатичні відносини.
Новий президент США демократ Джон Ф. Кеннеді не перешкоджав Пентагону та ЦРУ готуватись до ліквідації на Кубі небажаного США режиму Кастро, але волів, щоб це було зроблено ніби кубинськими «біженцями», а уряд США лишався «осторонь». 5 квітня 1961 р. Кеннеді дав остаточну згоду на план ЦРУ з ліквідації режиму Кастро.
15 квітня 1961 р. американські бомбардувальники Б-26, замасковані під кубинські, бомбардували Кубу. 17квітня відбулася висадка великого десанту кубинських «контрас « на Плайа-Хірон, в затоці Свиней (Кончинос) — вони мали «звільнити» острів. Проте за два дні — 17—19 квітня 1961 р. нападники були розбиті. Сподівання американських спецслужб на підтримку «контрас» місцевим кубинським населенням не виправдались — кубинці відчайдушно захищали свій острів від вторгнення американських прихильників. Президент Дж. Кеннеді, намагаючись довести свою непричетність до проваленої операції, змістив з посади директора ЦРУ Аллена Даллеса.
» следующая страница »
1 ... 98 99 100 101 102 103104 105 106 107 108 ... 187