Менеджмент підприємства

Люди часто відчувають вплив тих, хто має захоплюючі риси і є їх ідеалом, схожим на якого вони б хотіли бути. Такі харизматичні особи часто беруть участь у рекламі, щоб вплинути на людей та спонукати їх щось купити або скористуватися послугою.

Влада експерта. Виконавець вважає, що впливова особа воло­діє особливим експертним знанням відносно даного проекту або проблеми. Влада експерта означає вплив за допомогою розумної віри як механізму впливу в сучасних організаціях. Розумна віра пояснює, чому спеціалісти можуть здійснювати дійовий вплив на людей, на­віть якщо у них нема формальних лінійних повноважень. Якщо ко­ли-небудь спеціаліст виявився правим, лінійний керівник потім, як правило, буде прислухатися до його точки зору. Він також буде ви­користовувати владу, яку дають йому лінійні повноваження, щоб передати рішення спеціалістів іншим членам організації. Приймаючи на віру розумну думку спеціаліста, лінійний керівник, таким чином, ви­вільнює час, який у протилежному випадку був би йому потрібний для ретельної перевірки кожної рекомендації спеціалістів.

Розумна віра менш стійка, ніж сліпа довіра, за допомогою якої впливають на деяких людей харизматичні особи. Вона і діє повіль­ніше. Якщо виявиться, що спеціаліст помилився, тоді керівник більше не буде дотримуватися його порад - отже, його вплив змен­шиться. Крім того, якщо харизматичний лідер викликає довіру од- ним-єдиним виступом, то формування розумної віри потребує більш тривалого часу. Спеціалісти, наприклад, іноді роками намагаються здобути авторитет у лінійних керівників, щоб їх думка приймалася тими беззастережно. Але це не означає, що розумна віра слабша, ніж інші форми впливу. В деяких випадках вплив розумної віри змінює баланс "керівник-підлеглий". Оскільки керівнику потрібна інформація і рекомендації підлеглого, влада останнього зростає. Щонайменше тимчасово у підлеглого може виявитися більше влади, ніж в подіб­ній ситуації у керівника.

Вплив за допомогою переконання. Переконувати - це ефектив­но передавати свою точку зору. Процедура переконання включає в себе інформування, роз'яснення, докази і спростування. Інформу­вання - це повідомлення про те, в ім'я чого людина повинна діяти. Ніхто не почне діяти, якщо він вважає, що це робити або не варто, або неможливо. Цю залежність польський психолог Т.Томашевський [14] виразив формулою В = / (VР), згідно з якою рішення (В) є функ­цією вартості мети (V) і вірогідності її реалізації (Р). Якщо один із двох елементів (V або Р) наближається до нуля, то і весь добуток наближається до нуля, незважаючи на величину іншого елемента. Якщо для людини щось важливо, але вона не вірить в здійснення цього, вона залишається в бездіяльності. Не почне діяти і людина, яка має справу з якоюсь досяжною, але не вартою зусиль метою. У формулі Томашевського відображена дуже проста, але важлива для менеджера думка: щоб спонукати людину до потрібної діяльності, необхідно, перш за все, поінформувати її про мету та вірогідність її досягнення.

Роз ’яснення можна проводити у вигляді інструкції, розповіді або міркування. Інструктивне роз’яснення необхідне, коли слухачу треба щось запам’ятати, наприклад, порядок дій (засвоїти інструк­цію). При такому роз’ясненні мислення не завантажується, а задіяна пам'ять. Творчим натурам такий прийом не подобається. Для тих же, хто звикнув до суворих правил та вказівок, інструктаж придатний. Для творчих натур більше підходить роз'яснення у вигляді мірку­вань з запитаннями "чому?", "звідки?" та "для чого?". Роз’яснення у вигляді розповіді для творчих натур також не придатне.

Доказ - це логічна операція, побудована на законах логіки -то­тожності, протиріччя, третього зайвого і достатньої підстави. Щоб переконати людей або довести їм істинність будь-якого положення, часто потрібні факти. Без фактів нема доказів.

 

« Содержание


 ...  95  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я