- за горизонтами планування, тобто за тривалістю планового періоду: короткострокове (щотижневе, місячне, квартальне, піврічне, річне), середньострокове (від одного до п'яти років) і довгострокове (5-10 років) планування.
Визначальними принципами планування є деталізація, точність, повнота та ясність, безперервність, еластичність та гнучкість планування [6].
План повинен давати можливість пристосовуватися до зміни умов, інакше він буде "жорстким". Жорстке планування використовується все менше. Принцип еластичності планування вимагає:
- впровадження планових резервів (наприклад, ліквідності, резервів сталості (стійкості) по відношенню до різкого зростання попиту);
- прийняття до уваги еластичності альтернатив (наприклад, віддати перевагу багатоцільовим верстатам замість одноцільових, системі виготовлення будівельного каменю замість громіздких споруд);
- використання відстрочки планування там, де після перебігу певного відрізка часу поліпшується поінформованість;
- тривалих відстрочок запланованих рішень.
Будь-яке підприємство має свою ієрархію планування. Пов’язані ієрархією плани знаходяться один з одним в деякому "виробничому співвідношенні". В ряду співпідлеглості розрізняють такі види планування: загальне (місія фірми); стратегічне; тактичне (планування умов господарчих операцій - виробничих потужностей, засобів виробництва, капіталів, інвестицій, персоналу, територіального розміщення тощо); оперативне (планування конкретних програм, дій та акцій).
3.1.2. Виробничий профіль (місія) фірми
Розглянемо спектр параметрів виробничої системи, який формує призначення фірми та її генеральні цілі, тобто місію (виробничий профіль).
Своє призначення фірма формулює в умовах певного складу, структури і стану зовнішнього середовища, визначає систему можливостей фірми щодо задоволення певних потреб споживачів [21]. Зовнішнє середовище, яке вміщує мікро- та макрорівень, формує певну систему ресурсів (за їх станом, структурою та якісними характеристиками), якими може розпоряджатися підприємство для виконання своєї місії. Наприклад, приватизована компанія по забезпеченню водою приватних споживачів має поставляти на цей ринок чисту, що відповідає стандарту, певного напору воду в достатній кількості і безперервно. Для цього вона повинна бути впевненою у достатності наявних або доступних ресурсів. Ці ресурси, в свою чергу, визначають структуру виробництва, технологічний профіль, кадровий та кваліфікаційний склад, а також довгострокові наміри фірми з виживання і вдосконалення в умовах, що диктуються ринком.
Успіх фірми залежить від вміння ретельно аналізувати ринок і від того, чи зайняла фірма стратегічно продуману позицію, що найбільш правильно визначає місце, час, товар та його ціну.
Прийняття рішень і вибір лінії поведінки фірми визначаються практично завжди ринковими умовами. Виробничі підприємства діють відповідно до конкурентних обставин та умов "попиту- пропозиції" ринку, тобто до тих сил, які знаходяться за межами впливу фірми. Теорія підприємництва (бізнесу) розглядає ринки і сили конкуренції як умови, що обмежують діяльність фірми. Нинішні та майбутні ринкові умови - це обставини, що створюють альтернативи (або погрози) для бізнесу. Стратегічний курс фірми є продуктом зовнішніх ринкових альтернатив (або обмежень) та внутрішніх факторів: ресурсів, кваліфікації, управлінських переваг. На вибір стратегії впливає велика кількість факторів: смаки споживачів, звички покупців, технологічні зміни, конкурентні впливи, потреби в інвестиціях, очікувані розміри прибутку, фінансові можливості фірми, оцінка кваліфікаційних та управлінських якостей в сенсі їх достатності для досягнення успіху на ринку, диверсифікація, персональний склад управлінської ланки і його цілеспрямованість, державні акти регулювання, зобов'язання фірми перед сегментом суспільства або утримувачами акцій, а також соціальні, політичні та культурні умови, що обмежують або розширюють спектр дії фірми. Стратегія фірми має певне значення для позиції фірми, її ринкової поведінки та сфери інтересів бізнесу. Наприклад, деякі фірми є (або хочуть бути) технологічними лідерами, в той час як інші вимушені рухатися слідом за лідером. Одні фірми агресивні, інші консервативні й уникають стратегій, пов'язаних з ризиком. Одні приділяють увагу якості та сервісу, інші віддають перевагу низьким цінам і низькодоходному краю ринку. Окремі фірми є сателітними відносно інших і спеціалізуються на доведенні до кінцевого споживача масових виробів інших фірм. Це, наприклад, автомобільні ділери, оптові дистриб'ютори та мережа роздрібних магазинів. Одні фірми займаються простим бізнесом, в той час як інші прагнуть до інтенсивної диверсифікації.
» следующая страница »
1 ... 49 50 51 52 53 5455 56 57 58 59 ... 256