Менеджмент підприємства

Щоб знайти величину, що стоїть в чисельнику, використовують кошториси, нормативи, оцінки, прогнози, прикидки, інтуїцію тощо. Величину знаменника визначають за допомогою бухгалтерського обліку, звітності, оцінок. Якщо знаменник менше чисельника, коефі­цієнт більше 1, є сенс говорити про економічність, і навпаки. Можна обчислити індекси, що характеризують динаміку економічності, в окремі періоди і співставляти їх між собою.

Якість - це ступінь відповідності системи вимогам, специфіка­ціям і очікуванням. Основні питання, пов'язані з якістю: це ступінь відповідності системи вимогам, специфікаціям і очікуванням. Осно­вні питання, пов’язані з якістю: чи виготовлено і доставлено продук­цію так, як це вимагалось? Чи задоволений покупець товаром або послугою? Чи буде товар або послуга виконувати те, на що вони пе­редбачені?

Прибутковість - це співвідношення між валовими доходами і сумарними (головним чином, фактичними) витратами. Для визна­чення фінансового стану підприємства (фірми) можуть бути викори­стані такі показники прибутковості, як:

1)       рівень прибутку, віднесений до об'єму продаж. Як правило, використовується чистий прибуток (після сплати податків);

2)       прибуток, віднесений до сукупних активів;

3)       прибуток, віднесений до власного капіталу.

Продуктивність - це співвідношення кількості продукції сис­теми і кількості витрат на випуск відповідної продукції.

Якість трудового життя - це те, яким чином особи, які причетні до системи, реагують на соціально-технічні аспекти цієї системи.

Впровадження новацій можна визначити як прикладну твор­чість. Це процес, за допомогою якого ми одержуємо нові, більш до­сконалі товари та послуги.

Слід додатково відзначити, що загальні витрати на використані організацією входи визначаються не тільки їх кількістю, але й іншими факторами. Наприклад, при аналізі матеріальних витрат необхідно враховувати, за якими цінами було придбано матеріали? Яка сума ви­трат на зберігання матеріалів в складі запасів до моменту їх викорис­тання? У що обійшлися замовлення та приймання матеріалів? Який розмір витрат, що виникли в результаті недостатньої кількості мате­ріалів?

Відповідно до такого вхідного ресурсу, як людська праця, мене­джер повинен поставити перед собою питання: яка частина роботи виконувалась в понаднормовий час, і яка вартість таких робіт? Чи використовувався персонал згідно з рівнем кваліфікації чи робітни­кам були змушені платити за тарифами більш високої кваліфікації, ніж та, що вимагалась для роботи? Якими виявились витрати, пов’язані з помилками персоналу із-за недостатнього рівня їх підго­товки або з поганим керівництвом з боку майстрів?

2.6.    Ситуаційний підхід

Він є логічним продовженням теорії систем. Центральним момен­том ситуаційного підходу є ситуація, тобто конкретний склад обставин, які в значній мірі впливають на підприємство (організацію) в даний мо­мент.

Умови діяльності підприємств значно ускладнюються. Багато задач є принципово новими, які нерідко не можуть бути вирішені на основі раніше одержаного досвіду. Кількість одночасно діючих фак­торів, потреб і викликів (екологія, страйки, інфляція тощо) вкрай ускладнюють роботу вищого ешелону менеджерів підприємства. Все більше і більше зростають ймовірності несподіванок, які не були передбачені довгостроковим плануванням, зростає відповідальність керівників, вага їх можливих помилок. Масштаби, складність, дина­міка і нестабільність зовнішнього середовища також безперервно зростають. Це, зокрема, може призвести до втрати контролю над зов­нішнім середовищем фірми. Ансофф (17) запропонував для оцінки зовнішнього середовища використовувати показник нестабільності (Кн), який може змінюватися від 1 до 5. Якщо майбутнє може бути передбачене за допомогою екстраполяції минулих тенденцій, то Кн = = 2 - 3. При цьому, розпізнаючи знайомі ситуації, екстраполюючи звичні тенденції, фірма може ясно бачити майбутнє. В цьому випад­ку, гострої потреби в передбаченні нового нема, тому що зміни від­буваються достатньо повільно, щоб підготувати продумане рішення. Якщо події несподівані, але їх ще можна розпізнати, то Кн = 4. Так, в 80-х роках деякі тенденції ще можна було передбачити, спираючись на аналіз глибинних процесів. Але починаючи з 1991 р. в СРСР (СНД) багато з того, що залишалось прихованим від очей складністю видимих умов, стали виявляти себе раптовими ударами по інтересах галузей і підприємства як стратегічні несподіванки (Кн = 5).

 

« Содержание


 ...  50  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я