Менеджмент організацій

Якщо параметри показника, які оцінюються, не мають фізичного виміру (зовнішній вигляд, комфортність, відповідність моді тощо.), то для надання їм кількісних характеристик необхідно використовувати методи оцінки в балах.

Змішаний метод оцінки конкурентоспроможності базується на спільному використанні одиничних та інтегральних показників. При використанні цьо­го методу частину одиночних параметрів поєднують у групи і для кожної групи визначають відповідний інтегральний показник. На основі отриманої сукуп­ності одиночних параметрів і груп параметрів оцінюється конкурентоспро­можність продукції диференційованим методом.

Експертні методи, призначені для оцінки конкурентоспроможності про­дукції, базуються на використанні узагальненого досвіду та інтуїції спеціалістів, їх необхідно застосовувати, коли неможливо або важко використовувати об’єктивніші методи. Наприклад, інструментальний або розрахунковий.

Експертними методами здійснюються:

розробка класифікації оцінюваної продукції;

визначення номенклатури показників конкурентоспроможності оціню­ваної продукції;

визначення коефіцієнтів вагомості показників конкурентоспроможності продукції;

оцінка показників конкурентоспроможності продукції органолептичним методом;

вибір базових зразків і значень базових показників конкурентоспромож­ності;

визначення комплексних показників конкурентоспроможності (узагаль­нених і групових) на основі сукупності одиничних і комплексних показників;

атестація продукції.

У менеджменті під конкурентоспроможністю розуміють в першу чергу ту перевагу на ринку, яка забезпечує товару стабільний та активний збут завдяки вищим, порівняно з аналогами, характеристикам.

Тому при оцінці товару необхідно враховувати наступне:

^ базою оцінки конкурентоспроможності товару є дослідження потреб реальних і потенційних покупців, а також поточних і перспективних запитів ринку;

'Ґ будь-яка потреба має сукупність властивостей і параметрів, які розкривають її суть, споживчий ефект, а також конкретні умови процесу споживання;

^ для задоволення конкретної потреби товар повинен мати відповідний спектр властивостей, і його параметри мають бути аналогічні до параметрів потреб. Такий „збіг” — важлива умова конкурентоспроможності товару та його реалізації;

Будь-який товар має властивості, які зумовлюють розміри витрат на його придбання і споживання (експлуатацію). Параметри, які впливають на відповідні витрати покупця, стосуються економічних параметрів товару і ха­рактеризують нові витрати споживача, пов’язані з придбанням і використан­ням товару.

Поняття конкурентоспроможності і товарної політики в цілому пов’язане з поняттям сервісного обслуговування. Іноді успіх товару на ринку пов’язаний не стільки з його реально високою якістю, скільки з можливістю надання ціло­го спектра сервісних послуг, оскільки в такому випадку мінімізуються витрати на придбання і подальшу експлуатацію товару. Серед факторів сервісу можна виділити: надійність постачання, гнучку систему ціноутворення, можливість надання кредиту зі знижкою, консультаційні послуги, перед- і післяпродаж­ного обслуговування.

Варто пам’ятати, що конкурентоспроможність продукції, включаючи но­визну, технічний рівень виконання, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації є одним із найважливіших засобів конкурентної бо­ротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Тому в сучасних умовах фірми приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції шля­хом розробки і здійснення системи управління конкурентоспроможністю про­дукції.

Визначення конкурентоспроможності фірми

Між поняттями „конкурентноздатність товару” та „конкурентноздатність фірми” існує взаємозалежність. Зрозуміло, що фірма не може бути конкурент­оздатною, якщо її товар не має збуту. Однак конкурентноздатність товару не є вирішальним фактором для оцінки рівня конкурентноздатності підприємства. У ряді випадків конкурентноздатність товару може бути забезпечена за раху­нок його реалізації за демпінговими цінами, які не компенсують витрат на його виробництво та збут, що зрештою може призвести до банкрутства виробника. Реалізація товару з низьким рівнем конкурентноздатності знижує конкурент­ну стійкість виробника, який несе додаткові витрати, пов’язані з необхідністю стимулювання збуту, складування, зберігання товару, збільшення термінів ко­ристування кредитами, а іноді і прямі витрати від уцінки товару, що не корис­туються попитом.

 

« Содержание


 ...  397  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я