Менеджмент організацій

ідентифікація марки: ступінь, до якого фірма прагне ідентифікації мар­ки, швидше, ніж конкуренції, що ґрунтується переважно на ціні чи інших змінних. Ідентифікації марки можна досягти через рекламу, роботу торгового персоналу або через перелік інших засобів;

прямий та непрямий маркетинг: ступінь, до якого фірма прагне привчити кінцевого споживача розпізнавати марку її товару або ж збувати його з допо­могою каналів розподілу;

підбір каналу розподілу: вибір каналів розподілу в діапазоні від каналів, що належать компанії, до торговельних точок з широким товарним асорти­ментом;

якість виробу: рівень якості товару в показниках витраченої сировини, специфікації, дотримання стандартів, характеристик тощо;

лідерство в технології: ступінь, до якого фірма прагне досягти лідерства в технології, на відміну від наслідування дій конкурентів. Важливо зазначити, що фірма може бути лідером у технології, проте навмисне не пропонувати рин­кові товари найвищої якості; якість і технологічне лідерство не завжди йдуть поруч;

вертикальна інтеграція: обсяг додаткової вартості, що відображено в рівнях прогресивної та вертикальної інтеграції, включаючи той факт, що і фірма во­лодіє мережею розподілу, ексклюзивними чи своїми власними точками роздрібної торгівлі та внутрішньою службою сервісу тощо;

становище за рівнем витрат: межа, до якої фірма прагне здобути низько- затратне становище у виробництві та розподілі через інвестування в ті підприємства та устаткування, що мінімізують витрати;

сервіс: межа, до якої фірма надає допоміжні послуги своїм товарним асор­тиментом, такі як інженерна допомога та внутрішня мережа сервісу, кредиту­вання тощо. Такий аспект стратегії має розглядатися як частина вертикальної інтеграції, однак з метою аналізу його доцільно вирізняти;

цінова політика: відносне цінове становище на ринку. Цінове становище, як правило, пов’язуватиметься з такими змінними, як становище за рівнем витрат та якість товару, однак ціна є чіткою стратегічною змінною, яку треба розглядати окремо;

важелі впливу: масштаб фінансового та оперативного впливу фірми;

відносини з батьківською компанією: вимоги до підрозділу, що ґрунту­ються на відносинах між підрозділом та його батьківською компанією. Фірма може бути одиницею високодиверсифікованого конгломерату, ланкою верти­кального ланцюга виробничих підрозділів, складовою частиною поєднаних сфер бізнесу в загальному секторі, філіалом закордонної компанії тощо. При­рода відносин з батьківською компанією впливатиме на цілі, яких прагне до­сягти фірма, ресурси, наявні для цього, і, можливо, визначатиме деякі операції та функції, які фірма розподіляє з іншими підрозділами (з наслідковим розпо­ділом витрат);

відносини з вітчизняним урядом та урядами інших країн: у міжнародних галузях відносини, які фірма має чи яким повинна підпорядковуватися. Вітчиз­няний уряд може надавати фірмі ресурси чи іншу допомогу або, навпаки, регу­лювати діяльність фірми чи в інакший спосіб впливати на цілі фірми. Уряди інших країн часто виконують подібні функції.

Кожен з цих стратегічних показників для фірми можна описати більш чи менш детально, і для вдосконалення аналізу можна додати інші показники; важливо те, що ці показники дають загальну картину становища фірми.

Модель менеджменту систем якості підприємства

В умовах переходу до ринкової економіки боротьба за споживача на внутріш­ньому та зовнішньому ринках потребує створення і виробництва дійсно кон­курентоспроможних товарів. У зв’язку з цим виникає проблема пошуку еко­номічно раціональних рівнів конкурентоспроможності товару і витрат на їх досягнення. Все це підвищує роль управління в цілеспрямованому впливі на якість, а через нього на конкурентоздатність продукції. Як свідчить вітчизняна та світова практика, взяті самі по собі ні управління якістю, ні введення то­тального контролю якості, здійснюваного державними органами і підприємства­ми, не можуть кардинально вирішити цю проблему, якщо вони не сполуча­ються з ринковим контролем.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 381 382 383 384 385 386387 388 389 390 391  ... 445