Менеджмент організацій

•     вірогідність виникнення ситуації банкрутства та її часові параметри (очі­куваний термін);

•    ступінь кризи та її масштаби;

•     причини та фактори, що зумовили виникнення кризових явищ та ті, що сприятимуть підприємству в подоланні кризи;

•     прогноз стосовно розвитку зовнішнього оточення та ринкової ситуації, характер її впливу на проблеми та можливості підприємства;

•     наявність передумов для виживання та подолання кризових явищ за ра­хунок мобілізації внутрішніх ресурсів, можливі негативні наслідки подальшо­го розвитку кризових явищ та процесів для економічних інтересів власників, кредиторів, працівників підприємства.

Методи, форми та засоби встановлення діагнозу можуть суттєво відрізня­тися в залежності від природи об’єкту дослідження.

У відповідності з цілями та задачами діагностування стан об’єкту може оці­нюватись на певний момент часу. Цей варіант називається діагностикою ста­тичного стану. Якщо необхідно оцінити стан об’єкту на протязі певного періо­ду часу, здійснюється діагностика процесу.

Діагностика починається з аналізу. На основі аналізу виявляються загальні закономірності та загальні патології розвитку. Діагностика здійснюється різни­ми методами: аналітичним, експертним, лінійного та динамічного програмуван­ня, діагностикою на моделях [ 7. с. 151 — 152].

Аналітичні методи — методи, що базуються на різноманітних операціях зі статистичними даними.

Експертні методи — засоби діагнозу, побудовані на узагальненні оцінок та інформації, яка була надана експертами.

Лінійне програмування — математичний прийом, який використовується для визначення найкращої комбінації ресурсів та дій, які необхідні для досяг­нення оптимального результату. Воно дозволяє оптимізувати той чи інший процес, збільшити ефективно використовувати ресурси та час.

Динамічне програмування — розрахунковий метод для вирішення задач управління певної структури, коли задача з п- змінними представляється як багатокроковий процес прийняття рішення.

Сучасний стан розробки методичного забезпечення діагностики кризового стану та загрози банкрутства характеризується різноманітністю підходів та інструментів її проведення.

Залежно від статусу методичні підходи до проведення діагностики поділя­ються на державні (обов’язкові) та наукові (рекомендаційні) [129, с. 111].

Державні методики проведення діагностики фінансового стану та загрози банкрутства затверджується Міністерством фінансів України, Агентством з питань банкрутства тощо.

Наукові методики діагностики кризи і загрози банкрутства підприємства розробляються та пропонуються для практичного використання фахівцями, фінансовими аналітиками, спеціалістами з антикризового управління. Вони не обов’язкові для застосування, використовуються на вибір та за потреби. Як правило, існують базові (загальновідомі) та авторські (комерційні) методики.

Донині не існує загальновизнаного переліку оціночних показників кризо­вого стану та загрози банкрутства.

Виходячи з інформаційного забезпечення розрахунку показників-індикаторів виокремлюють показники експрес- та фундаментальної діагностики.

До складу показників експрес-діагностики включають оціночні показники, що розраховуються тільки на підставі публічної звітності підприємства. Ці по­казники можуть бути швидко розраховані будь-яким стороннім дослідником.

Фундаментальна діагностика здійснюється спеціалістами самого підприємства або відповідними фахівцями. Інформаційне забезпечення в такому разі потре­бує матеріалів управлінського обліку та результатів спеціальних обстежень.

Виходячи з функціонального спрямування доцільно виокремити наступні гру­пи показників:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 341 342 343 344 345 346347 348 349 350 351  ... 445