Причини порушення дисципліни.
Зазвичай виділяють два типи порушення дисципліни: визнані і “нав’язані”.
Необхідно визначити, що „покарання” слідує за порушенням дисципліни обох типів. За непокору правилам або закону людину можуть оштрафувати, присудити до засудження або застосувати до неї інші міри покарання. За порушення прийнятих правил поведінки працівника можна ізолювати, або оголосити йому бойкот, виключивши будь-які форми співробітництва з ним, крім самих необхідних. Такі дії можуть виглядати „справедливо” з чийогось погляду, але не завжди бути адекватними.
Імовірно, найчастіше порушення закону відбуваються в області правил дорожнього руху. Людина, оштрафована за перевищення швидкості, може не вважатися винною у колі своїх колег — у дійсності він чи вона може викликати жалість, чи навіть виступати в ролі героя. З іншого боку, штрейкбрехер, донощик чи людина з поганими манерами, незважаючи на те, що „провина” її не є якоюсь визначеною, може виявитися під таким тиском з боку своїх колег, що буде змушена залишити організацію.
Бувають випадки, коли між двома названими типами порушення дисципліни можна поставити знак рівності. У таких випадках людина визнається „винною” як за законом, так і на думку своїх колег. Коли визнані і „нав’язані” типи порушення дисципліни приймаються більшістю, правило чи закон вважається обґрунтованим. Тому, для того, щоб бути прийнятним, правило повинно схвалюватися більшістю. У противному випадку його, імовірніше всього, будуть завжди порушувати. Якщо правило вважається необґрунтованим, це не означає, що воно і насправді таке; найчастіше його просто не зрозуміли і вважають заборонним.
Наприклад, заборона на паління в приміщеннях нафтопереробного заводу схвалена, зрозуміла і підтримується всіма працівниками. Однак для ливарного цеху така ж заборона може вважатися необґрунтованою. Імовірно, існує визначена причина даної заборони, але доти, поки усі не зрозуміють, чому цього не можна робити, імовірніше цю заборону будуть ігнорувати і вона може стати предметом трудового конфлікту [88, с. 202].
А от приклад діючого правила, що вважається заборонним при використанні шліфувального верстату. Молодому стажисту було заборонено використовувати шліфувальний верстат для обробки мідних і латунних пластин. Йому не пояснили, чому цього не слід робити, і він, знайшовши, що за допомогою верстата можна значно прискорити роботу, порахував заборону примхою наставника. Як тільки наставник відвертався, стажист використовував шліфувальний верстат для обробки міді та латуні. Незабаром після того як він закінчив роботу, слюсар захотів заточити велике швидкісне свердло за допомогою цього ж шліфувального верстата. У лічені секунди свердло заїло в забрудненій поверхні шліфувального кругу, і воно розлетілося на шматки. Результатом стала втрата ока. Ніяке покарання не зможе повернути око чи збільшити каяття стажиста. Крізь ридання він повторював: „Якби він пояснив мені, чому цього не можна було робити!”.
Навіть якщо правило очевидне, його необхідно роз’яснити; якщо ж воно хоч трішки заплутане роз’яснення обов’язкові.
В ідеалі, дисциплінарні правила повинні бути зрозумілими. Деякі скажуть, що якщо правило обґрунтоване і зрозуміле усім, без нього взагалі можна обійтися. Однак правила звичайно „пишуться” для меншості, і визначені рамки поведінки необхідні, навіть якщо вони служать тільки для установки стандартів і дотримання порядку. У самому крайньому випадку, повинний існувати набір обґрунтованих правил.
Правило ефективної дисципліни можна виразити так: зробіть дисциплінарні вимоги об’єктивними, обґрунтованими і зрозумілими й залучайте всіх зацікавлених осіб у структуру дисципліни і її підтримку. Нарешті, уникайте речей, що напевно виявляться неприйнятними і неефективними.
» следующая страница »
1 ... 315 316 317 318 319 320321 322 323 324 325 ... 445