Ґлибина діяльності — це рівень контролю, який робітник здійснює над своєю діяльністю. Глибина зв’язана з волею планувати й організовувати свою роботу, працювати на своєму власному місці, переміщатися навколо свого робочого місця і взаємодіяти з іншими. Там, де правила строгі, робота в основному здійснюється відповідно до сталого правила і за робітниками ретельно спостерігають, але, з іншого боку, глибина діяльності невелика.
Розмах діяльності визначається довжиною в часі, циклу діяльності і числом включених у неї операцій. Робота, що містить менше повторень і більше операцій, має більш високий розмах. Робота кравця, що включає зняття мірок, моделювання, розкрій тканини, шиття і примірювання готового одягу, ширше по своєму розмаху, ніж робота оператора по шиттю на машині, що зшиває шви
на чоловічих костюмах. Час для зшивання швів на костюмі набагато коротше, ніж час, необхідний для створення і шиття цілого костюма. Крім того, перед кравцем стоїть набагато більш різноманітних завдань, ніж перед оператором по шиттю.
Різна діяльність може мінятися по своїй глибині і розмаху. Наприклад, глибина діяльності більш значна, коли кравець винаходить модель, а не коли він займається розкроєм тканини. Наскільки діяльність спеціалізована, залежить від її глибини і розмаху. Чим менша глибина і менше розмах, тим більш робота спеціалізована, чи може бути спеціалізована.
Менеджери, які бажають застосовувати принцип спеціалізації у своєму прагненні забезпечити кращий поділ праці, можуть досліджувати розмах і глибину діяльності, з якою вони мають справу, і використовувати результати такого дослідження як базис для визначення придатного рівня спеціалізації. Де діяльність глибока і масштабна, там, імовірно, є можливість для реорганізації роботи з метою використання більшої спеціалізації.
Другий, більш вичерпний шлях, відповідно до якого менеджери можуть оцінити можливість отримання користі від спеціалізації, складається у вивченні характеристик робочих завдань.
Характеристика завдань. Деякі дослідники робили спробу описати характеристики завдань чи принципи вимірів різних видів діяльності, щоб направляти менеджерів у процесі визначення змісту індивідуальних завдань. Вони визначили п’ять таких характеристик: різна майстерність, визначеність, істотність і самостійність завдань, а також зворотний зв’язок.
1. Різна майстерність — це спектр талантів, необхідних для роботи. Види діяльності, що вимагають більше творчості й інтелекту, містять більше майстерності.
2. Ступінь, при якій робота включає виробництво закінченої продукції, відбиває визначеність її завдання. Професії, що включають виконання всіх аспектів діяльності, від початку до кінця, і виробництво матеріального продукту, мають більш високу ступінь визначеності завдань, ніж види діяльності, що представляють малі частини загального завдання виготовлення продукції чи надання послуг.
3.Істотність завдання визначається мірою впливу даного виду діяльності на інші. Види діяльності, що впливають на благополуччя, безпеку виживання людей всередині чи поза організацією, характеризуються більшою істотністю завдань, ніж види діяльності, що не мають такого впливу.
4. Самостійність (чи автономність) певної діяльності — це воля, з якою людина планує й організовує роботу, яку вона повинна виконати. Чим більше відповідальності приймає на себе людина за успіх чи провал роботи, тим більшою автономністю вона характеризується.
5. Зворотний зв’язок відбиває міру одержуваної людиною інформації про дієвість її роботи. Чим більш специфічна оцінка виконання роботи, тим більший зворотний зв’язок.
У табл. 14.5. приводяться ці п’ять характеристик завдань, а також даються приклади діяльності з високими і низькими рівнями кожної характеристики.
» следующая страница »
1 ... 297 298 299 300 301 302303 304 305 306 307 ... 445