У низці великих організацій вже здійснюються так звані програми корпоративної відповідальності, які відображають необхідність приділяти більшу, ніж раніше, увагу тому, як діяльність організацій впливає на зовнішнє середовище. Ці програми включають до себе соціальну допомогу або допомогу у наданні комунальних послуг місцевому населенню, а також контроль за станом навколишнього середовища в районах розташування заводів.
12. Менша диверсифікація діяльності. Організації XXI сторіччя, мабуть, зосередять свою увагу на тих сферах бізнесу, які є головними джерелами добавленої вартості, спеціалізуючись в тих галузях діяльності, де вони є найбільш компетентними [66, с. 78 — 81].
14.2. Діапазон керованості та фактори, що його визначають
При проектуванні організації відбувається групування людей і робіт з якогось принципу або на основі якогось критерію. У ході групування настає етап, коли необхідно приймати рішення щодо того, скільки людей або робіт безпосередньо може бути ефективно об’єднано під єдиним керівництвом. В організації кожний із керівників обмежений часом, знаннями й уміннями, а також максимальною кількістю рішень, які він може прийняти з достатнім ступенем ефективності.
Якщо кількість підлеглих збільшується в арифметичній прогресії, то число потенційно можливих міжособових відносин між керівником і підлеглими зростає в геометричній прогресії. Це відбувається з тієї причини, що керівник має справу з трьома типами міжособових контактів: прямі двосторонні; прямі множинні; комбінація тих і інших. Перші — це відносини між керівником і конкретним підлеглим. Другі — це відносини керівника з двома або більше підлеглими. Треті — це відносини між підлеглими.
Щоб визначити оптимальний масштаб (або діапазон) керованості або контролю, було проведено велику кількість досліджень.
Випереджаюче зростання числа контактів керівника в порівнянні з ростом числа підлеглих ілюструється табл. 14.2.
Таблиця 14.2
Взаємозв’язок між числом підлеглих і кількістю контактів, із якими
має справу керівник
|
Тип контактів |
Число підлеглих |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Перший |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Другий |
0 |
1 |
3 |
6 |
10 |
15 |
21 |
28 |
36 |
45 |
|
Третій |
0 |
1 |
4 |
11 |
26 |
57 |
120 |
247 |
502 |
1013 |
У 1933 р. В. Грайчунас визначив на основі цих даних, що керівник у змозі мати не більше 12 контактів першого типу і 28 — другого.
У даний час для визначення оптимального масштабу керованості широко використовується ситуаційний підхід, в основі якого лежить аналіз чинників, що впливають на визначення масштабу керованості. До чинників, що враховуються, відносяться чинники, пов’язані з виконуваною роботою:
• схожість робіт;
• територіальна віддаленість робіт;
• складність робіт.
Друга група чинників пов’язана з тим, ким керують і хто керує:
• рівень підготовки підлеглих;
• рівень професіоналізму керівника.
Найчисленніша група чинників має відношення до самого керівництва та організації:
• ступінь ясності в делегуванні прав і відповідальності;
• ступінь чіткості в постановці цілей;
• ступінь стабільності (частота змін) в організації;
» следующая страница »
1 ... 285 286 287 288 289 290291 292 293 294 295 ... 445