Система свідомо припускає наявність двох та більше осіб, що мають однакові повноваження щодо об’єкта управління. Таке становище виводить остаточне рішення на самий верх організації і дозволяє тим самим здійснювати тотальний контроль.
Протягом цілого ряду десятиліть і в теорії, і на практиці використовувався принцип, відповідно до якого усі види робіт повинні бути згруповані і складені таким чином, щоб кожен працівник звітував тільки перед одним керівником. Більш того, рекомендувалося, щоб кількість працівників, підзвітна одному керівнику, була строго обмежена. Термін “охоплення контролем” означає „розмір команди, що знаходиться в підпорядкуванні одного керівника”. Найбільш відома робота в цій області належить В.С. Грайчунасу. Він подумав, що оскільки керівник має обмежену енергію, знання і кваліфікацію, він може координувати діяльність, яка пов’язана з даною роботою, тільки декількох працівників. Фізично неможливо керувати багатьма людьми, оскільки між працівниками існує дистанція, що не дозволяє зустрічатися з кожним.
Грайчунас припустив також, що арифметичне збільшення кількості підлеглих веде до геометричного збільшення кількості взаємозв’язків, що знаходяться під контролем керівника. Потенційний взаємозв’язок, що може виникнути між керівником і підлеглими, класифікується як індивідуальне керівництво, групове керівництво і перехресний зв’язок. Грайчунас розробив наступну формулу для визначення кількості потенційних контактів керівника з різною кількістю підлеглих йому працівників:
„ п * 2”
С=— +п-1 (14.1)
де: п — кількість працівників, підлеглих керівнику; С — кількість потенційних взаємозв’язків [147, с. 65].
Швидкий ріст кількості потенційних взаємозв’язків виникає в зв’язку з ростом кількості підлеглих. Вирішуючи питання про збільшення охоплення контролем, керівник повинний розглянути всі потенційні взаємозв’язки, що він може мати з підлеглими, включаючи їхню частоту й інтенсивність (табл. 14.3).
Таблиця 14.3
Потенційні взаємозв’язки
|
Кількість підлеглих |
Кількість взаємин |
|
1 |
1 |
|
2 |
6 |
|
3 |
18 |
|
4 |
44 |
|
5 |
100 |
|
6 |
222 |
|
7 |
490 |
|
8 |
1080 |
|
9 |
2376 |
|
10 |
5210 |
|
11 |
11374 |
|
12 |
24708 |
Необхідний контакт. У різних видах виробничих, науково-дослідних і інших робіт існує необхідність у частих контактах і високому рівні координації між керівником і його підлеглими. Використання конференцій, нарад, особистих зустрічей і консультацій часто допомагає в досягненні цілей протягом установленого періоду часу. Наприклад, керівник науково-дослідної групи повинний часто консультуватися з приводу конкретних питань із членами групи, щоб проект був завершений у термін і закінчена робота була б представлена на ринок. В інтересах організації мати якнайбільше глибинних контактів. Таке широке охоплення контролем виконуваних робіт через часті контакти з підлеглими впливає на виконання й успішне завершення проекту.
Рівень освіти і підготовленість підлеглих. Навчання підлеглих є основним у встановленні контролю на всіх рівнях управління. Загальноприйнято, що керуючий на більш низьких рівнях організації може керувати великою кількістю підлеглих, оскільки робота на цих рівнях більш спеціалізована і менш складна, ніж на вищих рівнях.
Здатність спілкування. Ця властивість відіграє важливу роль у налагодженні ефективного механізму вирішення проблем у різних робочих ситуаціях, реальної й оперативної координації діяльності підрозділів і працівників. Мільнер Б. теоретично обґрунтовує наступний хід міркувань.
» следующая страница »
1 ... 288 289 290 291 292 293294 295 296 297 298 ... 445