Менеджмент організацій

7.   Наявність складських приміщень та управління запасами. Запаси слід підтримувати в такому стані, щоб будь якої миті здійснити постачання про­дукції покупцеві. Складські приміщення мають бути добре оснащені.

8.   Керівництво фірми-посередника.

Здійснивши аналіз діяльності різних посередників працівники відповідних структур підприємства роблять висновки про доцільність співпраці з ними. На підставі цих висновків керівництво надає повноваження на укладання угод (контрактів) з одним або декількома обраними посередниками.

В контрактних відносинах між виробником та посередником обумовлюють цінову політику, умови продажу, права та обов’язки сторін, територіальні пе­реваги, структуру послуг.

Природно, що кожен з учасників розподільчої системи має певні цілі (рис.

13.8).

Рис. 13.8. Цілі учасників розподілу

Особливе місце у вивченні особливостей збутової діяльності належить дос­лідженню ролі оптової та роздрібної торгівлі.

Оптова торгівля включає в себе будь-яку діяльність з продажу товарів та послуг для подальшого перепродажу чи професійного використання.

Оптовий торговець виконує ряд функцій, які виробник не здатний викону­вати самостійно через відсутність кваліфікованих кадрів або через надмірні витрати на організацію збутових операцій:

1.  Закупка та формування товарного асортименту.

2.   Організація зберігання продукції.

3.   Забезпечення постачання товарів в оптимальні строки (оперативність).

4.   Забезпечення постачання виконання договірних зобов’язань.

5.  Здійснення маркетингових досліджень.

6.  Збут та його стимулювання.

7.  Поділ великих партій товару на дрібні.

8.  Кредитування.

9.  Прийняття ризику.

10.                          Послуги            по управлінню та консультації [138]

Розрізняють три загальні категорії організації оптової торгівлі:

І.  Оптова діяльність організації-виробника.

11.   Комерційна оптова діяльність, яка заснована на тому, що комерційні фірми купують продукцію, отримують право власності на неї з метою наступ­ного перепродажу.

ІІІ. Продаж через агентів та брокерів.

В свою чергу, оптово-торгівельні підприємства поділяють на два основні види: оптовики з повним циклом обслуговування та оптовики з обмеженим циклом обслуговування (рис. 13.9).

Рис. 13.9. Класифікація організацій оптової торгівлі [153]

Зв’язки, що встановлюють оптовики поділяються на прямі та непрямі. Прямі зв’язки виникають при реалізації продукції самими виробниками, при цьому можливе досягнення ряду переваг:

—можливе коригування товарного асортименту;

—     легше узгоджувати графік виробництва;

—зменшується документообіг.

Звичайно такий продаж здійснюється при транзитному постачанні партій товарів великого обсягу.

Непряма оптова торгівля відбувається із залученням посередницьких органі­зацій з метою реалізації товарів в одиничних випадках або в обсягах, що є мен­шими за транзитні партії.

Оптові торговці обов’язково повинні приймати ряд важливих маркетинго­вих рішень, основні з яких стосуються: вибору цільового ринку, формуванню товарного асортименту, формуванню сервісного комплексу, ціноутворення, стимулювання, вибору місця розташування оптової фірми.

В останні роки зростанню оптової торгівлі сприяло декілька значних тен­денцій в економіці. Насамперед, це перехід України до ринкових відносин; масове виробництво на крупних підприємствах (в Україні та за її межами), віддалених від основних користувачів готової продукції; збільшення обсягів виробництва, не для виконання конкретних замовлень; збільшення числа про­міжних рівнів між виробниками і споживачами; загострення необхідності при­стосовувати товари до потреб проміжних та кінцевих споживачів з точки зору кількості, упаковки та різновидів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 271 272 273 274 275 276277 278 279 280 281  ... 445