Менеджмент

•    концентрація всіх зусиль на вирішенні одного завдання, на вико­нанні одного конкретного проекту;

•   велика гнучкість проектних структур;

•     активізація діяльності керівників проектів і виконавців у резуль­таті формування проектних груп;

•    посилення особистої відповідальності конкретного керівника як за проект у цілому, так і за його елементи.

До недоліків проектної структури управління можна віднести таке:

•     при наявності кількох організаційних проектів чи програм про­ектні структури призводять до дроблення ресурсів і помітно ускладню­ють підтримку й розвиток виробничого та науково-технічного потенці­алу підприємства як єдиного цілого;

•    від керівника проекту потрібно не лише управління всіма стадіями життєвого циклу проекту, а й врахування місця проекту в мережі про­ектів даної організації;

•    формування проектних груп, що не є стійкими утвореннями, поз­бавляє працівників усвідомлення свого місця в організації;

•    при використанні проектної структури виникають труднощі з пер­спективним використанням фахівців у даному підприємстві;

•   спостерігається часткове дублювання функцій.

Матричні структури

Достоїнствами матричної структури є:

—     інтеграція різних видів діяльності підприємства в рамках реалізо­ваних проектів, програм;

—     одержання якісних результатів з великої кількості проектів, про­грам, продуктів;

— значна активізація діяльності керівників і працівників управлі­нського апарату в результаті формування проектних (програмних) ко­манд, які активно взаємодіють з функціональними підрозділами, поси­лення взаємозв’язку між ними;

—     залучення керівників усіх рівнів і фахівців у сферу активної твор­чої діяльності по реалізації організаційних проектів і, насамперед, по при­скореному технічному удосконаленню виробництва;

—     скорочення навантаження на керівників вищого рівня управління шляхом передачі повноважень, прийняття рішень на середній рівень при збереженні єдності координації і контролю за ключовими вирішеннями на вищому рівні;

—     посилення особистої відповідальності конкретного керівника як за проект (програму) у цілому, так і за його елементи;

—досягнення більшої гнучкості і координованості робіт, ніж у лінійно- функціональних і дивізійних організаційних структурах управління, тоб­то краще і швидке реагування матричної структури на зміну зовнішнього середовища;

—     подолання внутріорганізаційних бар’єрів, не заважаючи при цьо­му розвитку функціональної спеціалізації.

До недоліків матричних структур відносять такі:

—складність матричної структури. Для практичної реалізації, для її впровадження необхідна тривала підготовка працівників і відповідна організаційна культура;

—     структура складна, громіздка і дорога не тільки у впровадженні, а й в експлуатації;

—     вона є важкою і часом незрозумілою формою організації;

— у зв’язку із системою подвійного підпорядкування підривається принцип єдиноначальності, що часто призводить до конфліктів, у рам­ках цієї структури породжується двозначність ролі виконавця і його ке­рівників, що створює напругу у відносинах між членами трудового ко­лективу підприємства;

—     у рамках матричної структури проявляється тенденція до анархії, так як в її умовах нечітко розподілені права і відповідальність між її еле­ментами;

—     для цієї структури характерна боротьба за владу, тому що в її рам­ках чітко не визначені владні повноваження;

—     для даної структури характерні надмірні накладні витрати в зв’язку з тим, що потрібно більше засобів для утримання більшої кількості кері­вників, а також на вирішення конфліктних ситуацій;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 69 70 71 72 73 7475 76 77 78 79  ... 245