Демократія — це конфлікти. Однак істинна демократія проявляється не тільки в тому, що кожен має можливість відстоювати свої інтереси різними способами, вступаючи в конфлікт, а в тому, що конфлікти, які виникають, вирішуються конструктивно, гуманними цивілізованими шляхами.
Намагання вирішити виникаючі соціальні конфлікти завдяки життєвому досвіду і здоровому глузду часто зазнають поразки. Соціальний конфлікт — це те явище, управляти яким можна було б, спираючись тільки на здоровий глузд і гаряче бажання вирішити його. Сьогодні багато зацікавлених органів управління, окремі керівники розуміють, що без допомоги науки позитивний вплив на конфлікти, не кажучи вже про їх ефективне регулювання, неможливий.
Під конфліктами ми розуміємо найбільш гострий спосіб вирішення значних протиріч, які виникають у процесі соціальної взаємодії. Цей спосіб полягає в протидії суб’єктів конфлікту й супроводжується негативними емоціями та почуттями. При цьому треба відмітити:
1. Конфлікт завжди пов’язаний з наявністю протиріч, зіткненням несумісних поглядів, інтересів, потреб, цінностей, мотивів. Однак суть конфлікту полягає не стільки у виникненні протиріч, скільки в способі їх вирішення. Такі соціальні протиріччя (розбіжності між інтересами справи, які уособлює менеджер, та інтересами окремої мікрогрупи; протиріччя в судженнях двох неофіційних лідерів різної орієнтації; різні погляди двох спеціалістів на шляхи модернізації виробництва) виникають скрізь і всюди, але тільки деякі з них вирішуються шляхом конфліктів.
2. Конфлікт спричиняють такі зіткнення інтересів, потреб, поглядів, цілей, мотивів, при яких з’являється протидія сторін.
3. У психологічному плані конфлікт супроводжується для його учасників негативними емоційними станами, нездоровими емоціями стосовно один одного. Якщо суб’єкти конфлікту протидіють, але не зазнають при цьому негативних емоцій або, навпаки, зазнають негативні емоції, але не показують їх, не протидіють один одному, то такі ситуації є перед- конфліктними.
Отже, конфлікт має такі суттєві властивості:
— наявність протиріччя між інтересами, цінностями, потребами, цілями, поглядами, мотивами;
— протидія, протиборство суб’єктів конфлікту, намагання в будь-який спосіб завдати збитку опоненту;
— негативні емоції та почуття по стосовно один до одного.
10.2. Природа та джерело конфлікту
Намагання врегулювати конфлікт часто лежить в основі спілкування.
Поняття конфлікту містить у собі різні способи протистояння, напруги й боротьби.
Конфлікт — це форма вираження протиріччя, боротьба з метою нейтралізувати противника, нанести йому збитків; це психічна напруга і антагоністична ворожість; це досягнення своїх цілей за рахунок придушення протилежних їм. В конфлікті виділяють щонайменше два учасники. З урахуванням цього дають робоче визначення конфлікту.
Конфлікт — це взаємодія двох або більше суб’єктів, які мають взаємо- виключені цілі і реалізують їх один за рахунок іншого. Суб’єктами конфлікту можуть бути індивіди або групи індивідів, об’єднані деякою спільною метою. На цій основі розрізняють персональні (індивідуальні) і колективні суб’єкти конфліктів.
Конфлікт, в якому беруть участь індивідуальні суб’єкти, може бути цільовим і статусним. При цільовому конфлікті досягнення перемоги однією стороною робить результат безумовним і абсолютним. В статусному конфлікті обов’язково присутні різні мотиви, в тому числі й не пов’язані безпосередньо з цілями протиборства.
Щоб конфлікт почав розростатися, потрібен інцидент, коли одна із сторін починає діяти, обмежуючи інтереси іншої сторони.
Таким чином, схематично конфлікт можна зобразити так:
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 134