[ ? ] Запитання і завдання
1. Чому С. Кузнєц вважав, що сучасні темпи зростання були досягнуті під час промислової революції, яка відбулася у Великобританії на межі XV 111і XIX століть,а у США і Німеччині у першій половині XIX століття?
2. Чи може бути циклічність розвитку результатом впливу на економіку
послідовно виникаючих незалежних імпульсів?
3. Чи впливає інфляція на лінію бюджету або купівельну спроможність споживача?
4. Чи можна стверджувати, що процес становлення неокласичного синтезу
не завершився, що він продовжується?
5. Чи можна на основі теорії життєвого циклу пояснити чому рівень життя
студентів є значно вищим, ніж це могли б дозволити їхні доходи?
6. Чи дозволяють розрахунки за методом затрати-випуск оцінювати не тільки
прямі, але й побічні наслідки економічних явищ?
7. Чи можна стверджувати, що з політичної точки зору праці Л. Канторовича
і Т. Купманса в основі своїй нейтральні, тому теорія оптимального розподілу ресурсів застосована незалежно від політичного і соціального устрою суспільства?
8. Якщо освіта не сприяла поліпшенню здібностей особи, то чи можна вважати
її сигналом ефективності працівника?
9. Дайте стислу характеристику моделей ЛІНК та асиметричної інфляції.
10. У чому полягає зміст "базової теорії економічгної рівноваги" Я. Тінбергена?
НЕОКЛАСИЧНИЙ НАПРЯМ У ПРАЦЯХ НОБЕЛІТАНТІВ
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
13.1. Концепції ринків, грошей та раціональних очікувань
13.2. Концепції загальної економічної рівноваги і промислової
організації
Запитання і завдання
Економісти, яких прийнято відносити до неокласиків, представляють далеко не однорідний напрям нобелістики. Представники цього напряму займаються багатоаспектним аналізом ринкової економіки, в тому числі проблеми ціноутворення, грошей, взаємодії попиту і пропозиції на різних ринках. Свій початок подібний підхід бере від праць Альфреда Маршалла, якого вважають основополож-ником неокласичної школи. Серед активних прихильників цієї економічної школи й Нобелівські лауреати Дж. Дебре, Б.Улін, А.Льюїс, Дж.Стіглер та інші.
13.1. КОНЦЕПЦІЇ РИНКІВ, ГРОШЕЙ ТА РАЦІОНАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ
в®” Концепція спонтанного характеру ринкового порядку.
Досвід 70-80-х років показав, що посилення державного втручання має межу, за якою воно перетворюється на реальну загрозу нормальному функціонуванню ринкової системи. Це стало однією з причин посилення неокласичних концепцій, зокрема праць австрійського вченого Ф.Хайєка1 прийшлися як ніколи до речі. Він вважається найвпливовішим теоретиком нелібералізму у XX ст. Чільне місце у його теорії лібералізму належить
' Хялєк(Иауєк) Фрідріх Август фон (08.05.1899-23.03.1992)- відомий австрійський економіст. Коло дослідницьких інтересів було досить широким: економічна теорія, політологія, право, методологія науки, психологія, історія ідей. Лауреат Нобелівської премії (1974) "за піонерну роботу з теорії грошей та економічних коливань і за глибокий аналіз взаємозв'язків економічних, соціальних таінституційних феноменів".
концепції про спонтанний характер ринкового порядку. Вона відіграє двояку роль.
По-перше, є одним з головних методологічних принципів і, по-друге, є центральною ланкою теорії лібералізму Ф.Хайєка
.
На думку вченого, ринкова економіка виникає і еволюціонує у результаті взаємодії людей. Однак звідси зовсім не випливає висновок про те, що такий характер її формування і розвитку створює для людей можливість цілеспрямованого впливу на ці процеси. Справа в тому, що ринкова економіка розвивається у відповідності зі своєю власною внутрішньою логікою, зумовленою тією обставиною, що в її формуванні люди керуються своїми практичними знаннями, втіленими у звичаях і звичках. У більшій частині це, так би мовити, неявне знання, яке не усвідомлюється його носіями і тому не може бути відокремлене від них, формалізоване, узагальнене у будь-яких теоріях і покладене в основу економічної політики. Практичні знання, що використовуються господарськими суб'єктами являють собою свого роду "розсіяну" і "швидкопсувну" інформацію про постійно змінні конкретні умови та параметри поточної діяльності у сфері економіки, причому інформацію гігантського обсягу. Характер знання, що лежить в основі еволюції ринкового порядку, повністю виключає, на думку Ф.Хайєка, саму можливість будь-якого втручання у цей процес без загрози часткового або повного руйнування. Ринковий порядок, стверджує вчений, принципово відрізняється від природних та технологічних об'єктів і систем, знання про які у вигляді конкретних даних, формул, графіків, тощо легко піддаються формалізації і можуть використовуватися для управління такими об'єктами та системами.
» следующая страница »
1 ... 190 191 192 193 194 195196 197 198 199 200 ... 279