Занадто поспішним є також висновок А. Чухно, що в умовах постіндустріального суспільства на перший план виступає не вартість, а споживча вартість. Крім того, внаслідок індивідуалізації послуг ніби-то стає зайвим прив'язаність ціни до вартості, витрат виробництва. Це твердження суперечить тому, що переважна більшість західних економістів основною метою діяльності підприємств, фірм і компаній називають привласнення максимального прибутку, що водночас означає домінуючу роль вартості, елементом якої є прибуток.
В сучасних умовах цілком слушно можна говорити лише про підрив товарного виробництва, яке почалось ще на початку XX століття, але така тенденція ще не є і не скоро стане домінуючою. Отже, тією мірою, якою відбуватиметься цей підрив, доцільно говорити про відповідне посилення споживчої вартості, важливим елементом якої є корисність.
Із сказаного стає зрозумілим про ототожнення А. Чухно споживної вартості і корисності, що означає ототожнення цілого з окремим елементом, - а значить недотримання вимог системного підходу. Автор також стверджує про неможливість створення вартості творчою працею у постіндустріальному суспільстві. Але ж у вартості є кількісний аспект (вимірюється кількістю суспільно-необхідної праці) і якісний, який відображає відносини між товаровиробниками і споживачами, самими товаровиробниками тощо. Якщо стати на таку точку зору, то в постіндустріальному суспільстві люди не вступають між собою у відносини з приводу створення і споживання послуг, їх купівлі та продажу. Насправді навіть сучасне суспільство передусім через механізм платоспроможного попиту і пропозиції опосередковано оцінює найдосконаліші види творчої праці. Наприклад, авторка твору про Гаррі Потера внаслідок масового випуску декількох книг із цієї серії та їх перевиданням у багатьох країнах світу стала міліардером. Інший механізм оцінки послуг вченого втілюється через отримання патентів на винаходи та інше і буде постійно вдосконалюватися. Загалом повне відмирання товарного виробництва відбувається лише в комуністичному суспільстві, якщо людство дійде до нього.
Викликає сумніви ще одне філософське обгрунтування А. Чухно своєї концепції про усунення регулюючої ролі змісту за одночасного використання грошової форми та ціни. Однак найвидатніші філософи світу,
а також сучасні філософи розглядають форму, як складову самого змісту, а такі елементи форми, як структуру, внутрішню організацію та інше досліджували як відносно самостійні компоненти змісту, які проникають у нього (зміст). Так, на думку Гегеля, зміст включає як субстанцію певного явища або процесу, так і форму як зняті моменти. В такому контексті не може існувати грошової форми, а отже ціни заробітної плати, без змісту, тобто без товарного виробництва у вигляді послуг. Лише в умовах повного підриву товарного виробництва можуть залишитись окремі грошові форми, але вони вже не будуть внутрішньою організацією такого виробництва, а отже стануть ірраціональними формами. Все це означає недоречність відриву форми від змісту і навпаки.
[ ? ] Запитання і завдання
1. Що позитивного і негативного є в поглядахА. Смітаі Д. Рікардо при з'ясуванні
сутності вартості?
2. Що нового вносить К. Маркс в трудову теорію вартості?
3. Охарактеризуйте погляди основоположників концепції граничної корисності.
4. Чим відрізняються погляди А. Маршала і М. Туган-Барановського при
з'ясуванні вартості (цінності)?
5. Які позитивні сторони концепції граничної корисності?
6. Які найважливіші недоліки даної концепції?
7. Які аргументи наводять західні економісти, щоб довести відсутність вартості
» следующая страница »
1 ... 137 138 139 140 141 142143 144 145 146 147 ... 279