по-друге, оренда трудовими колективами засобів виробництва означає не наймання капіталу, а процес формування трудової колективної власності, а отже важливий елемент соціалістичної економічної системи, що виникає в умовах капіталізму. В даному разі Маркса слід критикувати за те, що він заперечував можливість виникнення елементів соціалізму при капіталізмі, обмежуючи цей процес лише матеріальними передумовами соціалізму,
^ по-третє, Ю. Кочеврін дотримується хибної концепції "факторів виробництва", про що йшлося раніше. Набагато краще цю проблему розумів ще на початку XX ст. Генрі Форд, який стверджував, що "прибуток витікає лише із праці'"2;
^ по-четверте, теза при симетрію праці і капіталу не підтверджується практикою капіталістичної дійсності.
^ по-п'яте, в його позиції відсутнє чітке розмежування необхідного і додаткового продукта та ін.
Щодо переоцінки економічного вчення К. Маркса окремими вітчизняними економістами після розпаду СРСР, то в ній (переоцінці) простежуються:
по-перше, ідеологічні мотиви, по-друге, теоретична неосвіченість,
по-третє, методологічне "невігластво ". Останні дві причини називає також А. Гальчинський, наводячи при цілком слушні для сьогодення слова Г. В. Плеханова: "Звинувачувати в цьому, звичайно, слід не Маркса, а тих, хто говорить нісенітниці від його імені4.
Всі ці три мотиви найбільшою мірою поєднуються в роботі С. Злупка. Ідеологічна складова його звинувачень проти марксистської економічної теорії пояснюється насамперед тим, що всі недоліки колишньої командно- адміністративної системи він вбачає в теорії Маркса. Крім того, не засвоївши ази економічного вчення К. Маркса, він механічно почав сповідувати всі догми економікс, про які буде сказано далі. Зрозуміло, що основні положення економікс він також не засвоїв.
Передусім ідеологічними мотивами можна пояснити лише критичну спрямованість зауважень С. Злупка щодо економічного вчення К.Маркса, а також його намагання перекласти вину за все негативне, що робилось в колишньому СРСР, на це вчення. Т акий тотальний нігілізм не дозволяє,
з одного боку, побачити певні позитивні наслідки Жовтневої революції- значне розширення сфери українізації (масове відкриття українських шкіл, заснування газет і журналів, видання підручників та ін.), безоплатне отримання землі 94% селян тощо, і з іншого боку, здійснений Сталіним державний переворот з подальшими трагічними наслідками для українського народу.
Щодо марксистської теорії С. Злупко стверджує, що прихильники матеріалістичних детермінацій маніпулюють поняттям "продуктивні сили", "виробничі відносини", "товар", "вартість", "абсолютна додаткова вартість", "абсолютне погіршення становища трудящих"та інші, а сучасна економічна наука, як і українські економісти дототалітарної доби, широко використовують поняття "ціна", "цінність", "благо"та інші. Серед догматичних категорій, маніпулювання з якими автор приписує сучасній марксистській теорії, розглянемо передусім поняття "товар" (як хибне) і нібито протилежне йому поняття "благо ".
Поняття "благо", зокрема "економічне благо", є синонімічним поняттю "споживча вартість". Таке тлумачення блага зустрічається у працях Платона, частково - Аристотеля (він називає їх засобом для життя; тим, до чого всі прагнуть). Його вживали Ж. Б. Сей, К. Менгер, К. Маркс, А. Маршалл та інші економісти. Якщо економічне благо, або продукт праці, в якому втілена споживна вартість, призначається для обміну, вона стає товаром. Про наявність у товарі двох сторін та відмінності між ними писали Аристотель, А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, Дж. С. Мілль, К. Маркс та багато інших економістів. Загалом представники сучасної неокласичної школи розглядають товар як економічне благо, призначене для обміну. З огляду на це дивує позиція С. Злупка, який вважає себе провідним спеціалістом з історії економічної думки.
» следующая страница »
1 ... 95 96 97 98 99 100101 102 103 104 105 ... 279