Інвестознавство

Рис. 12.5. Джерела фінансування інвестицій

Конкретна структура добраної інвестиційної діяльності втілюється в поняття інвестиційного портфеля, тобто спеціально добраного набору конкретних інвестиційних проектів, прийнятих до реалізації.

На стадії аналізу та розробки стратегії інвестиційний портфель є запланованим засобом досягнення стратегічних цілей. На стадії реалі­зації кожного проекту поняття інвестиційного портфеля визначає структуру інвестицій.

Інвестиційний портфель, як і кожний проект, що входить до складу цього портфеля, формується, виходячи з цілого ряду критеріїв, які вста­новлює для себе інвестор: прибутковості; терміновості; рівня ризику; відповідності фінансових ресурсів.

Формування інвестиційного портфеля — завдання багатокритері- альне. Воно має вирішуватися для майбутнього періоду, тому базуєть­ся на прогнозах. Для цього завдання не існує чітко окреслених мето­дик вирішення, але є типові процедури, загальні рекомендації та ме­тоди прогнозованих розрахунків.

Наведемо основні критерії формування інвестиційного портфеля.

Критерій прибутковості відбивається в очікуваному збільшенні доходів за рахунок або зростання вартості самого об’єкта інвестуван­ня (портфель зростання), або високих і регулярних дивідендів на інве­стований капітал (портфель доходу). Інвестиційний портфель, що має мінімальний ризик втрати інвестованого капіталу, визначається як консервативний, а в разі великих показників очікуваної прибутковості інвестицій (і великого ризику) портфель називається «агресивним». Критерій терміновості досягнення інвестиційних цілей визначає ви­моги інвестора до термінів реалізації інвестицій (до початку експлуа­тації об’єкта); досягнення потрібної прибутковості та окупності інве­стицій; життя (експлуатації) об’єктів інвестицій.

Ступінь ризику інвестиційного проекту визначається показником вірогідності недосягнення потрібної прибутковості або взагалі втрати інвестованих коштів.

До цього критерію слід віднести й характеристику ліквідності про­екту можливість зворотного процесу перетворення об’єкта інвестуван­ня (у різних формах) знову на кошти. При цьому без втрат не обійтися, їх обсяг і час, потрібний для продажу об’єкта інвестування, визнача­ють рівень ліквідності інвестиційного проекту. Його можна прогнозу­вати й керуватися ним під час формування інвестиційного портфеля.

Відповідність проекту фінансовим ресурсам є критерієм вибору саме тих проектів, що відповідають обсягам коштів, які є або мають бути залучені інвестором. Це питання обсягів і розмірів інвестицій. Співвідношення власних і залучених коштів може бути різним, але чим більшою є частка власного капіталу ініціатора інвестиційного проекту (краще понад 50%), тим надійніший проект.

Наведені критерії важко поєднати всі одразу. На рис. 12.6 ілюст­руються їх можливі поєднання, що визначають найважливіші аспекти інвестиційного добору проектів.

Рис. 12.6. Формування інвестиційного портфеля

Наведемо типову послідовність дій з формування інвестиційного портфеля:

1)    розробка стратегії інвестиційної діяльності;

2)    визначення складу та типу інвестиційного портфеля;

3)    аналіз та попередній добір інвестиційних проектів;

4)    остаточний добір інвестиційних проектів;

5)    розрахунки та обґрунтування ефективності сформованого порт­феля;

6)    розробка організаційного плану реалізації інвестиційного порт­феля та технології управління ним.

Слід детальніше зупинитися на питаннях аналізу привабливості інвестиційних проектів. Третій і четвертий пункти описаної технології мають такий зміст щодо аналізу та експертизи проектів:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 204 205 206 207 208 209210 211 212 213 214  ... 224