Інвестознавство

2.   Якщо коригувати, то в яких напрямках?

3.    В яких обсягах продовжувати чи коригувати діяльність?

4.   Які це дасть результати через рік, два, три?

5.   Які кошти для такого розвитку потрібні та де їх джерела?

Навіть коли приймається рішення нічого не змінювати на

підприємстві, то це так само стратегія, яка має бути обґрунтована, до­сліджена та сформована.

Розробка стратегії є спеціальним дослідженням із типовими про­цедурами, приблизний перелік яких наведено на рис. 12.3.

Рис. 12.3. Формування інвестиційної стратегії 363

Інвестиційною стратегією будемо вважати систему вибраних дов­гострокових цілей і засобів їх досягнення, що реалізуються в інве­стиційній діяльності підприємства.

Добирати інвестиційну стратегію слід з огляду на ряд критеріїв, що визначають її доцільність:

•       узгодженість з фінансовими ресурсами, які можуть бути спря­мовані на інвестиції;

•       ефективність, тобто узгодженість результатів і реальних витрат на їх досягнення;

•      визначеність за термінами досягнення встановленої мети;

•       оптимальність поєднання очікуваного досягнення потрібної прибутковості та можливих ризиків і невизначеності майбутнього пе­ріоду;

•       узгодженість запланованих інвестицій із загальноекономічни­ми умовами зовнішнього для підприємства середовища.

При визначеній інвестиційної привабливості окремої сфери діяль­ності потрібно враховувати комплекс факторів, що становлять зовнішні умови інвестиційного проекту:

1)     важливість галузі, значення продукції, її особливості, частка ек­спорту, залежність від імпорту, рівень забезпеченості внутрішніх по­треб країни, частка галузі або конкретної продукції у валовому внутрі­шньому продукті, основні споживачі продукції;

2)     характеристика споживання продукції галузі, рівень конкуренції чи монопольності, особливості ринку збуту, фактичні та потенційно можливі обсяги ринку, сталість галузі щодо загального економічного спаду у країні;

3)     рівень державного втручання в розвиток галузі: низький, посе­редній чи значний, включаючи державні капітальні вкладення, подат­кові пільги, можливість прискореної амортизації тощо;

4)     соціальна значущість сфери діяльності, кількість робочих місць, регіональне розташування виробництв, середня заробітна плата, діяльність профспілок, екологічна небезпечність виробництва та про­дукції, статистика збитків;

5)     фінансові умови роботи галузі, рівень загальної прибутковості, середня рентабельність, віддача на вкладений капітал, оборотність ак­тивів, їх середня ліквідність.

Інвестиційна привабливість або взагалі «економічний паспорт» ок­ремого підприємства може мати такий вигляд:

1.     Загальна характеристика виробництва: характер технології; на­явність сучасного устаткування, у тому числі іноземного, екологічна шкідливість виробництва; складське господарство; наявність власно­го транспорту; географічне розташування; наближеність до транспорт­них комунікацій.

2.    Характеристика технічної бази підприємства: технології; вартість основних фондів; коефіцієнт зношення.

3.    Номенклатура продукції, що випускається: обсяг виробництва; екс­порт; імпорт сировини та матеріалів; зв’язки з іншими підприємствами; постачальники та споживачі; оцінювання стабільності збуту (попиту).

4.     Виробнича потужність, можливість нарощування виробництва.

5.      Місце підприємства в галузі, на ринку; рівень монопольності стану підприємства.

6.     Характеристика дирекції; схеми управління; чисельність пер­соналу, його структура, заробітна плата.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 202 203 204 205 206 207208 209 210 211 212  ... 224