Економічна теорія

Брокерські бюро та біржі.

В своїй злочинній діяльності “відмивники” доходів широко використову­ють біржових брокерів. У тісному кооперуванні з брокером ділок здобуває мож­ливість придбання акцій, облігацій, векселів тощо. Таким чином кошти вклада­ються в біржові цінні папери, причому, як правило, вони реєструються на будь- яку особу або на “коралову” компанію, але в більшості випадків на пред’явника. В кожній окремій країні держава регулює ринок цінних паперів та брокерських операцій. В деяких країнах простіше, ніж в інших, маніпулювати “брудними” грошима через брокерів. Однак, навіть у країнах із суворим контролем, несумл­інний брокер може сприяти “відмиванню” коштів, маніпулюючи разом з ділком цінними паперами. Нерідко злочинці використовують цей спосіб “відмивання” коштів за участю, крім брокера, мінімум двох осіб. Наприклад, два суб’єкти реє­струють у різних країнах визначену кількість “коралових” компаній. З допомо­гою біржового брокера, на одержану в банку позику, вони купують на біржі цінні папери—акції. На першій стадії цього процесу фонди (акції) знаходяться в тій країні, де в них вклали гроші, але еквівалентна сума їх вартості повинна обов’яз­ково знаходитися в тій країні (як правило на рахунку в банку у вигляді позики), до якої суб’єкти бажають переправити кошти. Потім змовники приймають “про­тилежні” позиції стосовно цих паперів. Тобто один “відмивник” (продавець) “продає” їх своєму “колезі” (покупцю), який володіє “кораловими” компаніями за кордоном. При цьому залежно від таких факторів, як достатньо невелика “ко­ралова” фірма або необхідність “відмивання” великої кількості коштів, “прода­вець” за допомогою брокера збільшує або занижує ціну акцій, які він бажає “ре­алізувати”. Для вивезення коштів за межі країни, звичайно, ціни на папери зни­жують. На цій операції утримувач акцій начебто зазнає “збитків”, але з подальшою їх “реалізацією” за завищеними цінами іншій “кораловій” компанії ділок одержує “прибуток”, і так далі по ланцюгу фальшивих компаній. Таким чином “прибуток” від продажу акцій і є сумою “відмитих” грошей.

310

Збалансована податкова політика, що уникає надмірного податкового преса, із диференційованим підходом до обчислення бази оподаткування, бе­зумовно, сприяє своєчасній і повній сплаті податків. Однак прагнення до ухи­ляння від сплати податків є однією із шкідливих традицій населення розвину­тих країн. Ця традиція прагне до розширеного відтворення.

Отже, гроші минають бухгалтерію підприємств, ховаються через лазівки в бухгалтерському обліку, “відмиваються” у казино, а в кінцевому підсумку осі­дають на особистих рахунках у солідних іноземних банках, офшорних зонах. Існує багато можливостей — активних або пасивних — укривати свої доходи від оподаткування, збільшуючи тим самим свій особистий майновий стан і ско­рочуючи розмір “суспільного блага”, що отримує держава. Проте ухиляння від сплати податків — це не просто елемент дивіантної поведінки платника по­датків, а є тяжким злочином, що за кваліфікацією світового законодавства, кримінальне діяння. Воно завжди призводить до скорочення податкових над­ходжень до державної скарбниці, скорочення державних витрат і можливості здійснювати соціальну підтримку вразливих верств населення. Масштаби ухи­ляння від сплати податків зростають у геометричній прогресії, адже “брудні” гроші породжують нові “брудні” гроші в дедалі більшому обсязі.

До середини 80-х років традиційним напрямком боротьби з організованою злочинністю було руйнування постачання продукції (наркотиків) і арешт по­стачальників — керівників організацій або “ватажків”. Із середини 80-х років, що збіглося з визнанням відмивання грошей як злочину, пріоритет був відда­ний відстеженню прибутків. Логіка цього нового підходу здається розумною: бажання злочинних організацій — заробляти гроші, таким чином арешт гро­шей знищує бажання продовжувати незаконний бізнес. І, оскільки злочинні організації відмивають свої доходи з метою уникнення арешту і конфіскації, зараз ведуться бійки на аренах відмивання грошей — банки, інші фінансові установи, брокери з цінних паперів, діяльність по електронному переказу гро­шей, відправники грошових переказів, казино тощо.

 

« Содержание


 ...  243  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я