Економічна теорія

Обмін валюти.

Це один добре відомий злочинцям спосіб використання численних центрів та агентів по обміну валют. За своєю природою вони займаються багатомасш- табними операціями з готівкою. В країнах, де недостатньо відрегульований ва­лютний контроль та податкове законодавство, заклади по обміну валюти за бажанням “відмивника” обмінюють гроші, які були отримані в результаті зло­чинної діяльності, на грошові знаки інших країн: або для переведення за допо-

308

могою електронної пошти до відповідної держави, або для зворотного обміну (вже у “відмитому” вигляді) у грошові знаки своєї країни. В таких випадках ці заклади, з метою приховування трансакції, ніяких записів в реєстраційній до­кументації про такі операції, як правило, не здійснюють або здійснюють част­ково. До того ж, використовуючи заклади по обміну валют, можна купувати банківські чеки в іноземній валюті або чеки “рідного” банку (нерідко купують туристичні чеки) і потім їх депонувати на рахунку у зарубіжному банку чи ви­користовувати для купівлі товарів або послуг. Велика сума внеску на банківсь­кому рахунку може звернути увагу органів податкової служби, невеликі ж вкла­ди в ряді різних банків можуть залишитися без уваги. “Відмивники” грошей можуть самі відкрити мережу закладів по обміну валют і використовувати їх як “коралові” компанії. Тобто їх діяльність відображається тільки на папері. Фак­тично ж фальсифікуються записи про купівлю та продаж валюти, а “брудні” гроші стають “відмитими” і фігурують як комісійні (різниця між купівлею та продажем валюти—маржа).

Підпільні банківські системи.

Підпільні фінансові операції відомі давно. Нині вони набули найбільшого поширення в країнах, де діють суворі правила контролю за обміном валюти. Причому, чим жорсткіші заходи контролю, тим більшого розвитку набувають підпільні банківські операції. Наприклад, у Великій Британії вони отримали новий поштовх саме у 70-і роки в період введення заходів жорсткого контро­лю.

Підпільні банківські системи (інакше їх називають “паралельні” банківські системи) дозволяють переміщувати по всьому світу величезні суми грошей без традиційних банківських процедур, вони історично створені для уникнення валютного контролю з метою отримання прибутків, зберігання коштів за кор­доном, оплати за межами країни за товари тощо. Банкіри цієї системи часто є членами старовинних сімей (наприклад, Чоп, Ханді, Хевела тощо) або кланів мінял і водночас представниками шанованих професій, які пов’язані з вели­кою кількістю ділових контактів та значними сумами грошей. Підпільні банківські системи можуть також виступати у вигляді трастових компаній. Тісні неформальні контакти, які існують, наприклад, у емігрантському середовищі, дозволяють потенційним клієнтам легко вийти до місцевих підпільних банкірів, хоча вони не можуть відкрито пропонувати свої послуги.

Банкір підпільної банківської системи часто відіграє ключову роль у житті свого клану, оскільки він може організувати для будь-якого емігранта відправ­ку будь-якої суми грошей на батьківщину, а також переказати великі суми, одер­жані від торговців як їх прибуток без сплати податків. Більше того, вони мо­жуть умовити або змусити переслати великі суми, одержані в результаті зло­чинної діяльності або призначені для фінансування подібної діяльності за кордоном. “Відмивники” коштів широко використовують підпільні банківські

309

мережі для переведення величезних сум готівки за кордон, причому ці операції можуть здійснюватися у різний спосіб.

Підпільні банкіри в своїй діяльності виконують в основному лише функції переказу грошей і не користуються внесками в тому розумінні, яке вкладається в це поняття законодавством багатьох країн. Тому вони не підпорядковуються йому і навіть не зобов’язані заявляти про свою діяльність. Однак і при переказі коштів банкіри можуть ухилятися від сплати податків і тому викликають інте­рес для податкового відомства. Податкові служби можуть вимагати в них звіт про походження переведених за кордон коштів. У подібній ситуації підпільно­му банкіру доводиться або визнавати свій статус і тоді податком будуть обкла­датися його комісійні, або відмовитися визнати його, і тоді податком може бути обкладена вся переказана сума, оскільки вона буде розглядатися як незаявле- ний прибуток від невідомої діяльності.

 

« Содержание


 ...  242  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я